Microsvit

Життя у мікроскопі …

Ящур

січня 5, 2014

Ящур – гостре контагіозне захворюваня парнокопитних тварин, яке характеризується утворенням везикульозної висипки на слизовій оболонці ротової порожнини і рубця та шкірі міжкопитцевої щілини й вимені. До ящуру сприйнятливі свійські й дикі парнокопитні, а також людина.

Патогенез. Тварини заражаються в основному аліментарним і аерогенним шляхами, а також через шкіру. Вірус адсорбується та проникає в епітелій слизової оболонки. Розмножується збудник в остистих клітинах епідермісу, які піддаються гідропічній дистрофії. Клітини набухають, втрачають міжклітинні зв’язки, у міжклітинні простори випотіває серозний ексудат та, як наслідок, формуються невеличкі міхурці, які зливаючись утворюють афти. Дно афти покривають клітини базального шару епітелію, а верх утворюється роговим, блискучим та зернистим шарами епітелію. Вміст афти – серозний ексудат із зміненими епітеліоцитами, нейтрофільними гранулоцитами, еритроцитами. Афти швидко руйнуються і на їх місці утворюються ерозії. Збудник розповсюджується через лімфатичну систему по всьому організму, що супроводжується лихоманкою й утворенням вторинних афт на слизових оболонках, що вкриті багатошаровим плоским епітелієм, та шкірі, яка не має волосся. В деяких випадках вірус розмножується у міокарді та скелетних м’язах, що призводить до розвитку альтеративного міокардиту та, як наслідок, до серцевої недостатності.

Патолого-анатомічні зміни. Характерними ознаками ящуру є афти й ерозії на слизовій оболонці ротової порожнини і рубця, а також безволосих ділянках шкіри (вінчик, міжкопитцева щілина, вим’я, особливо соски, носове дзеркало, а у свиней п’ятачок). Макроскопічно афти мають вигляд сірих міхурів овальної чи округлої форми величиною до декілька сантиметрів у діаметрі. У рубці афти червоно-бурого кольору. Ерозії, що виникають на місці афт, мають рожево-червоне дно, по периферії якого є сіра обвідка. Через 3-6 діб ерозії загоюються. У випадку приєднання секундарної мікрофлори розвиваються серозно-катаральні та гнійні запалення.

Виділяють дві форми захворювання – доброякісна та злоякісна. При доброякісній формі ящуру патологічні зміни обмежуються лише афтами та ерозіями, а при злоякіснійформі крім афт ще спостерігають ураження серця у вигляді вогнищевого альтеративного міокардиту. На розрізі серця спостерігають чіткі множинні жовті смужки різного розміру та форми («тигрове серце»). Також уражаються скелетні м’язи стегна, спини, шиї, діафрагми, язика тощо.

Диференціальна діагностика. Диференціюють від везикулярного стоматиту, інфекційного ринотрахеїту, вірусної діареї, чуми, злоякісної катаральної гарячки ВРХ, везикулярної екзантеми, везикулярної хвороби свиней та стоматитів неінфекційного походження.

При інфекційному ринотрахеїті запальні зміни спостерігають у верхніх дихальних шляхах, відсутні специфічні для ящуру ураження слизової оболонки ротової порожнини і рубця.

Вірусна діарея характеризується утворенням множинних дрібних ерозій на слизовій оболонці ротової порожнини, глотки, стравоходу, сичуга і тонких кишок без попереднього формування афт. Відсутні специфічні ураження шкірі кінцівок і вимені.

При чумі ВРХ запально-некротичні зміни виявляють протягом усього кишкового каналу, відсутні афтозні ураження на слизових оболонках і шкірі.

При злоякісній катаральній гарячці спостерігають ураження слизової оболонки носової і придаткових порожнин, кератокон’юнктивіт з вираженим помутнінням рогівки. Гістологічно встановлюють негнійний енцефаліт і менінгіт.

При везикулярній хворобі свиней виявляють у ЦНС негнійний енцефаломієліт і менінгіт.

Кінцевий діагноз ставлять на основі лабораторних досліджень.

Ваша електронна адреса не буде опублікованна. Обов’язкові поля позначені *

*