Microsvit

Життя у мікроскопі …

Апоптоз

березня 30, 2013

Апоптоз — це сукупність клітинних процесів, що призводять до загибелі клітини. На відміну від іншого виду клітинної смерті — некрозу — при апоптозі не відбувається руйнування цитоплазматичної клітинної мембрани і, відповідно, вміст клітини не потрапляє в позаклітинне середовище. Процес апоптозу є необхідним для фізіологічного регулювання кількості клітин організму. Апоптоз спостерігають в процесі ембріогенезу, інволюції тканин органів у дорослих (вікова інволюція тимуса або молочної залози після припинення лактації), пухлинного росту тощо. Феномен апоптозу є результатом дії різноманітних чинників. Це можуть бути неспецифічні зовнішні фактори, такі як температура, токсичні агенти, гіпоксія, УФ-опромінення, а також внутрішні, насамперед, гормони, цитокіни, пептидні фактори росту тощо. Ініціація апоптозу може відбуватися як шляхом рецептор-опосередкованого, так і рецептор-незалежного сигнальних механізмів.

Морфологічними змінами клітини після ініціації апоптозу є конденсація хроматину та формування його осмофільних скупчень. Пізніше з’являються вдавлення ядерної мембрани та відбувається фрагментація ядра. У цитоплазмі спостерігається розширення ендоплазматичного ретикулюма, конденсація та зморщування гранул. Відмежовані фрагменти ядра, а також конденсовані і оточені мембраною органели опиняються поза клітиною (апоптичні тільця). Вміст апоптичних тіл різниться в залежності від типу клітини і від того, які частини її потрапили у випинання. Маленькі тіла іноді повністю складаються з конденсованого хроматину, в той час інші утворені лише елементами цитоплазми із щільно розміщеними органелами, які можуть у певних межах зберігати метаболізм. Сама ж клітина стає округлою, зморщується, зменшується в об’ємі, гублячи контакти із клітинами, що її оточують, і відокремлюється від субстрату. Важливою особливістю цього процесу є відсутність пошкодження мембрани клітини. Зморщування ядра відбувається лише на завершальних стадіях апоптозу. Така динаміка процесу загибелі клітин і її морфологія встановлені за допомогою електронного мікроскопа. У разі світлової мікроскопії на гістологічних зрізах з ряду причин апоптоз визначається з певними труднощами. Апоптична загибель, на відміну від некрозу, торкається лише окремих клітин і гістологічно проявляється утворенням великих та маленьких, сферичних і овальних еозинофільних цитоплазматичних фрагментів, частина з яких містить пікнотичні залишки ядер. Апоптичні тільця швидко фагоцитуються не тільки макрофагами і нейтрофілами, але і іншими клітинами, для яких фагоцитоз не є специфічною функцією. У подальшому розпаді фагоцитованих апоптичних тіл важливу роль відіграють лізосомальні ферменти, а залишкові тіла виводяться із клітини.

Порушення нормального апоптозу клітин призводить до неконтрольо-ваного розмноження клітини і появи пухлини.

Ваша електронна адреса не буде опублікованна. Обов’язкові поля позначені *

*