Серозне запалення

Серозне запалення характеризується утворенням серозного ексудату.

За своїм складом серозний ексудат близький до сироватки крові. Він має вигляд водянистої, безкольорової або жовтуватої рідини. Серозний ексудат необхідно диференціювати від транссудату — водянистої рідини, бідної на білок.

Серозне запалення перебігає переважно гостро.

Воно є легкою формою запального процесу та є перед-стадією важчих форм ексудативного запалення.

При швидкому усуненні причини серозний ексудат може розсмоктатись і настає відновлення морфофункціонального стану органа.

При тривалому перебігу запалення спостерігається розростання сполучної тканини. Залежно від локалізації ексудату розрізняють три форми серозного запалення: серозно-запальний набряк, серозно-запальну водянку та бульозну форму.

Серозно-запальний набряк

Міокардит серозний гострий
Серозно-запальний набряк строми міокарда.

Серозно-запальний набряк характеризується накопиченням серозного ексудату між тканинними елементами і в товщі органів. Макроскопічно органи із серозно-запальним набряком гіперемійовані, тістуватої консистенції, на розрізі орган має водянисті інфільтрати навколо переповнених кров’ю судин, можна виявити крапкові чи плямисті крововиливи, з поверхні розрізу стікає серозна рідина світло-жовтого кольору.

Міокардит серозний гострий

При мікроскопічному дослідженні виявляють зміни із запальною гіперемією До ексудату домішуються злущені і секреторні клітини. Клітинні елементи серозного ексудату перебувають у стані зернистої дистрофії і некрозу.

Серозно-запальна водянка

При серозно-запальній водянці прозорий серозний ексудат знаходять у порожнинах. Ексудат опалесцентного жовтого або рожевого кольору, іноді з нитками фібрину. Прикладом серозно-запальної водянки є серозний плеврит, серозний перикардит, серозний артрит, серозний перитоніт.

При хронічній серозно-запальній водянці можливі утворення спайок або повне заростання порожнини.

Бульозна форма

Бульозна форма серозного запалення

Бульозна форма характеризується утворенням пухиря з серозним ексудатом на шкірі чи слизових оболонках. Дрібні тонкостінні множинні пухирці називають везикулами. За асептичних умов відбувається розсмоктування серозного ексудату, тоді міхурець зменшується в об’ємі, зморщується, а в запальній ділянці тканини регенерують.

При розриві пухиря чи потраплянні гноєтворної мікрофлори в порожнину процес може перейти в гнійний.

Оцініть статтю
Microsvit.info
Додати коментар