Сюди відносять пухлини та пухлиноподібні ураження, що містять гермінативні клітини та елементи строми статевого тяжу.
Гонадобластома завжди виникає у тварин, що мають вродженні (хромосомні) зміни у функціонуванні статевих залоз, хоча ендокринні порушення не завжди супроводжують пухлину. Гонадобластома має сірий або жовто-коричневий колір, росте у вигляді вузла різних розмірів: від мало помітних до значних новоутворень. Консистенція також різниться, вона може бути м’якою, щільною, з хрящовими ділянками.
Мікроскопічно пухлина складається з великих герміногенних пухлин за типом клітин семіноми та дрібних клітин, що нагадують сустеноцити, гландулоцити і гранульозоклітинні елементи. В пухлині можуть бути структури, що нагадують фолікули, тільця Колл-Екснера, псаммомні (кулясті пошарові утворення, які виникають внаслідок випадання у тканину білково-ліпідних субстанцій та піддаються інкрустації солями кальцію) та гіалінові тільця (включення з гіаліну). Клітини розділені на часточки прошарками фіброзної або пухкої сполучної тканини. Іноді великі герміногенні пухлини проникають у сполучну тканину та ростуть як в семіномі. Діагноз на гонадобластому може бути поставлений лише у випадку наявності обох компонентів. При будові діагнозу вказують тип герміногенного компонента, так як саме він визначає подальше лікування та прогноз.
Описані випадки гонадобластоми без наявності хромосомних порушень. Така пухлина характеризувалась більш дифузним ростом, відсутністю гіалінових тілець. Таку пухлину діагностували як атипова гонадобластома.