Пухлина жовткового мішку реєструється рідко, частіше у молодих тварин. Макроскопічно яєчко збільшено, пухлина м’яка, білого або жовтого кольору з крововиливами, ділянками накопичення мукоїду та з утворенням кіст. Може розповсюджуватись на придаток яєчка та сім’яний канатик.
Мікроскопічно пухлина складається з епітеліальних клітин з нечіткими межами кубічної, призматичної або плоскої форми. Цитоплазма світла, еозинофільна, часто вакуолізована, містить глікоген, слиз, ліпіди. Спостерігають внутрішньо- та позаклітинні ШИК-позитивні гіалінові тільця. Ядра невеликі овальні, злегка витягнуті, вакуолізовані. Клітини ростуть солідними ділянками, утворюють тяжи у вигляді залозистих структур, що пов’язані одні з одним. Також спостерігають сосочки, що мають фіброваскулярну ніжку, яка вкрита двома рядами клітин, що нагадують тільця Шиллера-Дюваля. Це периваскулярні утворення, що складаються з вузької смуги сполучної тканини, вкритої шаром кубічних епітеліальних клітин навколо капіляру. Строма пухлини набрякла, може містити химерні тяжі пухлинних клітин, елементи гладенької м’язової тканини та ділянки мезенхіми.
У хворих на пухлину жовткового мішку завжди виявляють підвищений α-фетопротеін. У молодих тварин із пухлиною жовткового мішку прогноз більш благоприємний ніж у старих.