Ущільнення патологічного матеріалу

Щоб одержати необхідний стан для різання зафіксований матеріал проводять через середовища, що ущільнюють. Використовують желатин, парафін, карбовакс, полівініловий етанол, целоїдин та інші. Ущільнюючі середовища обирають залежно від:

  1. Мети дослідження. Так як різні реактиви по різному взаємодіють із речовинами матеріалу. Наприклад, ліпіди розчиняються у полівініловому спирті, тому для виявлення ліпідів при заливці об’єкта використовують карбовакси. Але в карбоваксах розчинні ароматичні сполуки типу стероїдів.
  2. Терміну дослідження.
  3. Розміру об’єкта

Желатин

Найчастіше у практиці використовують заливку матеріалу у желатин, парафін, целоїдин. Желатин – це продукт часткового гідролізу колагену, його добувають із кісток, обрізків шкір тварини, сухожилків. Желатин має вигляд безбарвних прозорих пластинок без смаку і запаху. У гістологічній техніці він також використовується для наклеювання гістологічних зрізів. Для желатинової заливки готують два розчини желатину 12% та 25%, в які об’єкт після промивання у водопровідній воді занурюють почергово в умовах термостату (тобто при температурі 37° коли розчин желатину набуває рідкого стану). Заливка триває приблизно дві доби. Після чого шматочки залишають у формаліні на 12 – 24 години, промивають та готують зрізи методом заморожування.

Парафін – це суміш вуглеводнів, одержаних при переробці нафти і вугілля. Для заливки використовують гомогенізований парафін, який одержують у результаті декількох разів розплавлення й охолодження. Парафін не змішується з водою та етанолом, тому перед парафіновою заливкою шматочки поміщають у проміжну рідину, що спроможна змішуватися з етанолом та парафіном. Для цього використовують бензол, ксилол, толуол, хлороформ та інші. За загальною схемою заливки в парафін шматочки після зневоднення в етанолах зростаючої концентрації поміщають у суміш:

  1. Етанол-ксилол у співвідношенні 3:1 на 3 години
  2. Етанол-ксилол у співвідношенні 1:1 на 3 години
  3. Ксилол на 3 години
  4. Перша суміш ксилол-парафіну на годину в умовах термостату
  5. Друга суміш ксилол-парафіну на 2 години в умовах термостату
  6. Парафін І при температурі 55° на 2 години
  7. Парафін ІІ на 1 годину

Тривалість заливки в парафін різна і залежить від товщини шматочка та проміжної речовини. Далі просочені парафіном шматочки орієнтують у просторі та заливають розплавленим парафіном у спеціальні пластмасові блоки або у паперову ванночку, після якої вже остиглі блоки наклеюють на дерев’яні кубики. Парафінова заливка найпопулярніша у гістологічних лабораторіях. Вона дає можливість одержати дуже тонкі зрізи з малих об’єктів у великій кількості та має відносну швидкість. Але парафінова заливка також має свої недоліки. Неможливо приготувати зрізи великих розмірів, необхідно постійно користуватися термостатом, перед фарбуванням таких зрізів необхідно додатково проводити депарафінування. Крім того, при заливці у парафін настає зморщення тканини.

Парафін

Целоїдин – це денітрат целюлози, його одержують внаслідок реакції азотної кислоти та целюлози. У лабораторіях використовують целоїдинові пластівці. Целоїдин добре розчиняється в абсолютному етанол-ефірі, при готуванні його розчинів необхідно постійно помішувати, так як целоїдин розчиняється повільно. Для просочування шматочків готують два розчини целоїдину, перший рідкий (4% розчин) та другий – густий (10% розчин). Зберігають целоїдин подалі від води, у присутності вологи целоїдин твердіє та втрачає свою прозорість. Заливку в целоїдин розпочинають зразу після зневоднення, спочатку занурюють у розчин етанол-ефір у співвідношенні 1:3 та у співвідношенні 1:1 почергово на добу в кожний. Потім залишають шматочки у рідкому розчині целоїдину на 3 доби, а надалі у густому розчині целоїдину на 2 доби. Перед тим як наклеювати ущільнений шматочок на дерев’яний кубик, його просочують етанол-ефіром. Готовий блок поміщають під ковпак з хлороформом на 5 годин. Зберігають целоїдинові блоки у 70% етанолі. Таким чином, заливка у целоїдин займає більше часу порівняно з іншими методами. Це є основним її недоліком. При заливці у целоїдин неможливо виявити жири. Але целоїдинові заливка використовується часто, так як має ряд переваг, а саме:

  • Можна одержати блоки великих розмірів;
  • Заливка можлива при будь-якому методі фіксації матеріалу;
  • При фарбуванні немає потреби наклеювати зрізи на скельця;
  • Тканина при заливці в целоїдин не зморщується
Оцініть статтю
Microsvit.info
Додати коментар