Пастерельоз

Пастерельоз – інфекційна хвороба ссавців і птиці, яка характеризується септицемією або крупозною пневмонією. Хворіють худоба, свині, вівці, кролі, кури, індики, качки.

Патогенез. У зв’язку з тим, що пастерели завжди присутні в організмі, пастерельоз може розвиватися як ендогенна інфекція. Під впливом різних факторів, що спричиняють послаблення як загальної, так і місцевої резистентності організму, відбувається інтенсивне розмноження бактерій, які знаходяться на слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів. Пастерельоз може виникати при потраплянні пастерел ззовні, переважно аерогенним шляхом. Збудник проникає в лімфу і кров та уражає органи дихання або спричиняє розвиток септицемії. Розмножуючись, пастерели виділяють ендотоксини, які пригнічують фагоцитоз клітин крові та пошкоджують капіляри. Як наслідок утворюються значні запальні набряки підшкірної і міжм`язової сполучної тканини, масові крововиливи на серозних і слизових оболонках. При виникненні септицемії тварини гинуть протягом першої доби, якщо септицемія не виникає, розвивається крупозна пневмонія.

Патолого-анатомічні зміни. Хвороба перебігає надгостро, гостро та хронічно. При надгострому перебігу виражених патолого-анатомічних змін не спостерігають, так як смерть настає дуже швидко. Розрізняють три клініко-анатомічні форми хвороби: набрякова, грудна, кишкова. Набрякова форма характеризується септицемією та набряками підшкірної і міжм’язової сполучної тканини. Підшкірна клітковина просочується жовтою серозною рідиною і стає драглистою. Набрякає язик, він не вміщується в ротовій порожнині і випадає назовні. У верхніх дихальних шляхах виявляють гостре серозне, іноді фібринозне, запалення. У лімфатичних вузлах та паренхіматозних органах знаходять крововиливи. Сичуг і тонка кишка з ознаками серозно-геморагічного запалення. У серці, печінці, нирках дистрофічні зміни.

При грудній формі виявляють крупозну пневмонію та фібринозний плеврит. Легені щільні, нерівномірного забарвлення, міжчасточкова сполучна тканина набрякла, у ділянках запалення виявляють сіро-коричневі вогнища некрозу розміром від горошини до волоського горіха. Плевропневмонія супроводжується серозно-фібринозним перикардитом, а іноді й перитонітом. На серозних і слизових оболонках виявляють масові крапкові та плямисті крововиливи.

Кишкову форму пастерельозу реєструють у молодняка, захворювання перебігає у вигляді гострого катарально-геморагічного ентериту.

При хронічному перебігу в легенях розвивається фібринозно-некротична пневмонія з явищами організації та секвестрації, фібринозний плеврит, знаходять спайки та зрощення між серозними оболонками.

У свиней вогнища некрозу мають казеозний характер та знаходяться не лише у легенях, а і в міжреберних м’язах, бронхіальних і середостінних лімфатичних вузлах, мигдаликах, суглобах, кістках та підшкірній клітковині. У овець можуть з’являтися гнійний кон’юнктивіт та серозно-фібринозні артрити. У кролів крім характерних змін спостерігають серозні риніт, кон’юнктивіт і отит, які при хронічному перебігу переходять у гнійні. У підшкірній клітковині знаходять абсцеси, а у печінці – дрібні вогнища некрозу.

Пастерельоз птахів називають ще холерою. Захворювання характеризується септицемією та ураженням кишок. Спостерігають ціаноз гребінця і борідок, з відкритого дзьоба витікає тягучий слиз з домішками крові, масові крапкові крововиливи на серозних і слизових оболонках легень, кишок, епікарді. У черевній порожнині знаходять фібринозний ексудат. У дванадцятипалій кишці спостерігають катарально-геморагічне запалення. Слизова оболонка кишки потовщена, набрякла, з крововиливами. Печінка жовто-коричневого кольору з численними дрібними некротичними фокусами. Селезінка збільшена, з крапковими крововиливами під капсулою та ділянками некрозу у пульпі. Некротичні вогнища також знаходять у легенях. При хронічному перебігу в борідках і гребінці розвивається фібринозно-некротичне запалення. Вони збільшені, потовщені, з жовтими шаруватими некротичними масами, що просякнуті фібрином. Некротизована частина борідок відпадає, залишається рубець, який сприяє значній деформації. Часто розвиваються фібринозні артрити та тендовагініти кінцівок і крил. У водоплавної птиці розвивається крупозна пневмонія та фібринозний аеросакуліт або полісерозит.

Диференціальна діагностика. При диференціальній діагностиці враховують епізоотичні, клінічні, патологоанатомічні, бактеріологічні та біологічні дослідження. Гостру набрякову форму пастерельозу необхідно відрізняти від сибірки, емфізематозного карбункула та злоякісного набряку. При сибірці набряки виникають переважно в ділянці глотки. Набряк язика перебігає без утворення пухирців та виразок. Кров при пастерельозі згорнута, селезінка не має характерних змін, відсутні карбункули у кишечнику. Для емфізематозного карбункула та злоякісного набряку характерна крепітація припухлостей, а при злоякісному набряку м’язи сухі, пористі, чорно-червоного кольору. Складні випадки диференціюють за результатами бактеріологічного дослідження. Для цього у лабораторію направляють трубчасту кістку, шматочки паренхіматозних органів та кров.

Також пастерельоз диференціюють від бабезіозу, диплококової інфекції та диктіокаульозу. При бабезіозі селезінка збільшена за рахунок кровонаповнення, в еритроцитах знаходять паразитів. При диплококовій інфекції не знаходять підшкірних набряків та відмічають збільшення селезінки. Диктіокаульоз викликає кашель, іноді набряки у міжщелеповому просторі при збереженій нормальній температурі тіла. В трахеї та бронхах знаходять паразитів.

Грудна форма пастерельозу за симптомами схожа з контагіозною плевропневмонією великої рогатої худоби. При геморагічній септицемії на відміну від масового запалення легень мраморність легень не виражена, колір запальної ділянки однорідний, червоного або чорно-червоного кольору, набряк та клітинна інфільтрація не значні, серед гепатизованої тканини легень чітко виявляють сірі або коричневі ділянки некрозу, що оточені широкою червоною зоною гіперемії. Для бактеріологічного дослідження у лабораторію направляють уражені ділянки легень та лімфатичні вузли.

У птиці пастерельоз необхідно диференціювати від хвороби Ньюкасла, сальмонельозу та респіраторного мікоплазмозу.

Оцініть статтю
Microsvit.info
Додати коментар