Мікроскопічна будова нирки

Нирка – парний паренхіматозний орган, в якому утворюється сеча, починаються сечовивідні шляхи і міститься ендокринний комплекс. Нирка вкрита волокнистою капсулою, яка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною. Зовні від неї, в добре вгодованих тварин, знаходиться скупчення жирової тканини – жирова капсула. У нирці виділяють кіркову і мозкову речовини. Перша розташована на периферії нирки, а друга – у її центрі. Кіркова речовина місцями впинається у мозкову, формуючи мозкові стовпи. У свою чергу мозкова речовина теж впинається у кіркову речовину, утворюючі в ній мозкові промені. Мозкова речовина представлена нирковими пірамідами, які розділені нирковими стовпами. Розширена основа піраміди спрямована до кіркової речовини, а звужена верхівка утворює нирковий сосочок, який виступає у ниркову чашечку. Ниркова піраміда і прилягаюча до її основи ділянка кіркової речовини формують ниркову частку.

Нирка кози.

 

Паренхіма нирок утворена нирковими тільцями, звивистими і прямими нирковими канальцями. Сполучнотканинна строма нирок утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка багата на ретикулоцити і ретикулярні волокна. Вона розташована між складовими паренхіми і містить багато кровоносних судин.

Нирка. Фарбування гематоксиліном та еозином.
Нирка. Фарбування гематоксиліном та еозином.

Структурно-функціональною одиницею нирок є нефрон – епітеліальний нирковий каналець, який починається сліпо капсулою судинного клубочка та має проксимальну, тонку і дистальну частини. У проксимальній і дистальній частинах каналець має звивисті і прямі ділянки, а в тонкій частині він прямий. Капсула оточує судинний клубочок і разом з ним утворює ниркове тільце. Від капсули починається проксимальний звивистий каналець, який продовжується у проксимальний прямий каналець. З останнього починається низхідна частина тонкого канальця, яка переходить у його висхідну частину, що продовжується у дистальний прямий каналець, який переходить у дистальний звивистий каналець. Останній відкривається у збірний нирковий каналець, який не входить до складу нефрона. Ним починаються сечовивідні шляхи. Тонкий каналець і дистальний прямий утворюють петлю нефрона. Кількість нефронів неоднакова в нирках свійських тварин. Їх може бути від 1 до 4 млн в одній нирці, що залежить від виду тварини.

Нефрон. Фарбування гематоксиліном та еозином.

Залежно від локалізації та особливостей будови нефрони поділяють на кіркові та білямозкові (юкстамедулярні). Серед кіркових нефронів виділяють короткі і проміжні. Короткі нефрони повністю локалізовані в кірковій речовині, петлі проміжних нефронів заглиблені у зовнішню зону мозкової речовини. Юкстамедулярні нефрони мають дуже довгі петлі, які проникають у глибоку зону мозкової речовини. Їх проксимальні та дистальні відділи розташовані у глибокій зоні кіркової речовини на межі з мозковою речовиною.

 

Оцініть статтю
Microsvit.info
Додати коментар