Класична чума свиней

Класична чума свиней (Європейська чума свиней) – висококонтагіозне захворювання свійських і диких свиней. Збудник – РНК вірус з родини флавівірусів, рід Pestivirus. Зараження тварини відбувається аліментарним і аерогенним шляхами. В організмі вірус розмножується в лімфоцитах мигдаликів, лімфатичних вузлів, клітинах кісткового мозку і ендотелії кровоносних судин. Вірус провокує в цих клітинах дистрофічні та некротичні зміни, як наслідок підвищується проникність стінок судин, що призводить до масових крововиливів, дистрофічних, некротичних і запальних змін в різних органах та тканин. Крім того, вірус руйнує клітини імунної системи, що значно послаблює імунні механізми захисту організму. Захворювання перебігає гостро, підгостро і рідше хронічно. Розрізняють клініко-анатомічні форми: септичну, грудну, кишкову, змішану та атипову.

Септична форма спостерігається на початку епізоотії та перебігає гостро і без ускладнень вторинною бактеріальною інфекцією. На розтині відмічають:

1. Септичний комплекс (геморагічний діатез, геморагічний лімфаденіт з мармуровістю на розрізі, інфаркти в селезінці, зерниста дистрофія печінки, нирок і міокарда);
2. Гострий катаральний або крупозно-геморагічний гастроентерит;
3. Катарально-гнійний кон’юнктивіт;
4. Загальна анемія.

Гістологічно в головному мозку знаходять ознаки негнійного лімфоцитарного енцефаломієліту (лімфоцитарні периваскуліти, гліальні вузлики, дистрофія нейронів).

Грудна форма перебігає підгостро і гостро. Характерним є те, що ця форма чуми ускладнюється пастерельозом, тому домінуючим буде ураження органів грудної порожнини. Патологоанатомічні зміни при грудній формі:

1. Крупозна або крупозно-геморагічна пневмонія;
2. Серозно-фібринозний плеврит і перикардит;
3. Септичний комплекс (геморагічний діатез, геморагічний лімфаденіт, інфаркти в селезінці, зерниста дистрофія печінки, нирок і міокарда);
4. Гострий катаральний або крупозно-геморагічний гастроентерит;
5. Катарально-гнійний кон’юнктивіт;
6. Загальна анемія.

Кишкова форма перебігає підгостро і хронічно. Характеризується ускладненням сальмонельозом та змінами у товстому відділі кишок, де розвивається дифтеритичне запалення лімфатичних вузликів. В них виникає коагуляційний некроз. Процес поширюється навкруги вузлика, слизова оболонка поступово відмирає та вкривається фібрином. Таким чином утворюються фібринозно-некротичні струпи щільної консистенції, сіро-жовтого кольору. На розтині спостерігають:

1. Вогнищевий дифтеритичний коліт з утворенням на слизовій оболонці товстого кишечнику гудзикоподібних струпів (“чумні” бутони);
2. Фолікулярно-виразковий коліт і тифліт;
3. Дифузний дифтеритичний коліт і тифліт;
4. Хронічна катаральна бронхопневмонія;
5. Серозно-фібринозний плеврит і перикардит;
6. Віспоподібний кірочковий сип у шкірі;
7. Загальна анемія, відставання в рості, виснаження.

Змішана форма – це чума, ускладнена одночасно пастерельозом і сальмонельозом. На розтині спостерігають зміни, характерні для обох форм чуми.

Атипова форма захворювання спостерігається у поросят 2-3 місячного віку в господарствах, де проводиться активна імунізація. Захворювання перебігає в ослабленій формі без характерних патоморфологічних змін.

Діагноз базується на аналізі епізоотичних даних, клінічних симптомів, патологоанатомічних змін, результатів гістологічного дослідження головного мозку, вірусологічного, іммунофлюоресцентного досліджень і постановки біопроби.

Диференціюють від африканської чуми, хвороби Ауєскі, набрякової хвороби, пастерельозу, сальмонельозу, бешихи.

При африканській чумі більш виражені септичні процеси та серозно-геморагічний кон’юнктивіт. Також не спостерігають гістологічно негнійного енцефаломієліту.

При хворобі Ауєскі лімфаденіт серозний, без мармуровості на поверхні розрізу, не виявляють інфарктів у селезінці. Крім того, спостерігають серозний фарингіт і тонзиліт.

На набрякову хворобу хворіють поросята певного віку (в період відлучення). Будуть спостерігати серозні набряки підшкірної клітковини, стінки донної частини шлунку, брижі товстого кишечника.

При набряковій формі пастерельозу виявляють серозні набряки в ділянці голови, шиї, підгрудя, при грудній – крупозну пневмонію. Селезінка не змінена, лімфаденіт серозний, без мармуровості поверхні розрізу.

Сальмонельозом хворіють молоді тварини, у них виявляють гострий катаральний або крупозний гастроентерит, гіперплазія брижових лімфовузлів, без мармуровості поверхні розрізу, геморагічний спленіт, міліарні гранульоми і некрози в печінці, некротичний коліт і тифліт, немає енцефаліту.

Бешихою хворіють свині певного віку (до 12 місяців), у них виявляють серозний дерматит з характерним почервонінням шкіри, серозний лімфаденіт без мармуровості поверхні розрізу, серозно-геморагічний гломерулонефрит, септичну селезінку, немає енцефаліту.