Канцероген – агент, який завдяки своїм хімічним та фізичним властивостям викликає незворотні зміни або пошкодження в тих частинах генетичного апарату, які відповідають за гомеостатичний контроль над соматичними клітинами. Канцерогени присутні в оточуючому середовищі, є продуктами життєдіяльності організму або метаболітами живих клітин. Деякі канцерогени оказуються місцеву дію, інші впливають на чуттєві до них органи незалежно від місця введення. Канцерогени не тільки безпосередньо викликають стійкі зміни генотипу клітини, але і опосередковано створюють в організмі умови, що сприяють виживанню малігнізованої клітин.
Цілий ряд речовин самі не викликають мутацій, але є безпосередніми учасниками канцерогенезу. Це коканцерогени та синканцерогени. Коканцерогени – немутагенні фактори (промотори), які посилюють ефект канцерогенних агентів. Коканцерогенез – посилення мутагенної дії канцерогену сполуками, шо стимулюють проліферацію клітин шляхом інактивації білків антионкогенів або посиленням передачі сигналів, що стимулюють ріст. Синканцерогени – канцерогенні фактори, що викликають посилене утворення пухлин при їх спільній дії з іншими канцерогенами. Синканцерогенез – посилене утворення пухлин при комбінованій дії декілька відомих канцерогенів.
Канцерогени умовно поділяють на хімічні, фізичні та біологічні. Доведено, що 80 % випадків злоякісних новоутворень обумовлені хімічними канцерогенами. Канцерогени з різних категорій можуть діяти разом та, як посилювати, так і гальмувати дію один одного. Реалізація канцерогенного ефекту залежить від генетичних, вікових та імунобіологічних властивостей організму.