Ензоотичний енцефаломієліт свиней – контагіозне захворювання свиней, що характеризується запаленням головного і спинного мозку.
Патогенез. Зараження відбувається аліментарно, у клітинах слизової оболонки товстої кишки відбувається репродукція вірусу. З кишечника вірус гематогенним шляхом потрапляє у ЦНС, де розмножуючись ушкоджує нервову тканину.
Патолого-анатомічні зміни. Захворювання перебігає в двох клініко-анатомічних формах: енцефаломієлітній і мієлітній. Енцефаломієлітна форма перебігає надгостро і гостро та закінчується летально. Мієлітна форма перебігає підгостро з переходом у хронічну. Патологоанатомічні зміни:
- Гострий катаральний риніт, бронхіт;
- Крапкові крововиливи в епі- і ендокарді, плеврі, слизовій оболонці сечового міхура;
- Венозна гіперемія, набряк, крововиливи в головному і спинному мозку.
Гістологічно відмічають негнійний лімфоцитарний енцефаломієліт в стовбуровій частині головного мозку, мозочка, шийному і поперековому відділах спинного мозку, вогнищеві і дифузійні інфільтрати гліальних клітин, дистрофія нейронів.
Диференціальна діагностика проводиться від сказу, хвороби Ауєскі та класичної чуми. Хвороба Ауєскі характеризується катаральним чи фібринозним ларингофарингітом і тонзилітом. При гістологічному досліджені в ЦНС виявляють розсіяний негнійний енцефаломієліт.
При сказі в ЦНС розвивається дисемінований негнійний поліоенцефаліт. У цитоплазмі нервових клітин виявляють тільця Бабаше-Негрі.
Класична чума свиней супроводжується геморагічним діатезом, інфарктами селезінки, геморагічним лімфаденітом, а також крупозною пневмонією та чумними пуп’янками в товстих кишках. Гістологічно виявляють дисемінований негнійний паненцефаліт.