Чума худоби – висококонтагіозна хвороба жуйних, яка характеризується гарячкою і летальністю, геморагічним діатезом, запально-некротичними змінами слизових оболонок.
Патогенез. Збудник потрапляє в організм через слизову оболонку носової порожнини, кон’юнктиву, травний канал. Вірус розноситься кров’ю і лімфою по всьому організму, репродукція вірусу набуває генералізованого характеру. Розмноження вірусу в клітинах судин і токсична його дія призводять до ураження їх стінок, що зумовлює підвищену проникність судин і розвиток масових крововиливів та запально-некротичних процесів, особливо у шлунково-кишкового тракті. Частіше процес ускладнюється секундарною інфекцією. Розмноження вірусу в клітинах лімфоїдних утворень і кісткового мозку призводить до блокади імунної системи.
Патолого-анатомічні зміни. Слизова оболонка ротової і носової порожнин, а також трахеї та гортані синювато-червона, вкрита сіро-жовтим нашаруванням, після зняття яких відкриваються ерозії, в деяких місцях спостерігають некрози та виразки. Також реєструють катарально-гнійний кон’юнктивіт. Можуть спостерігатися інфекційне висипання на шкірі у вигляді вузликів чи бляшок, які некротизуються та перетворюються у кірочки. Відмічають серозні набряки підшкірної клітковини. У сичузі знаходять характерні зміни: стінка потовщена, набрякла, дифузно гіперемійована, з крапковими крововиливами. У місцях крововиливів епітелій змертвіє і легко відділяється, утворюючи виразки з темно-фіолетовим або чорним дном. Кишечник у стані дифтеритичного запалення. Відмічають гіперплазію, некроз і появу виразок в пеєрових бляшках. Виражений септичний комплекс, але не повний: при наявності геморагічного діатезу, серозно-геморагічного лімфаденіт, зернистої і жирової дистрофії печінки, нирок і міокарда, селезінка не змінена.
Диференціальна діагностика. Диференціюють чуму худоби від ящуру, злоякісної катаральної гарячки, вірусної діареї, пастерельозу.
При ящурі афтозний стоматит і дерматит, ерозії в слизовій оболонці ротової порожнини, в шкірі вінчика і ділянки міжкопитної щілини, молочної залози.
При злоякісній катаральній лихоманці відмічають некроз носового дзеркала, слизової оболонки ротової порожнини, гнійно-фібринозний риніт, ларингіт, трахеїт, катарально-гнійний кератит і кон’юнктивіт.
При вірусній діареї спостерігають ерозійно-виразковий риніт, стоматит, фарингіт, езофагіт, абомазит, ерозійно-виразковий дерматит в ділянці міжкопитної щілини.
При пастерельозі характерним буде крупозна пневмонія з некрозами, фібринозний плеврит і перикардит, не виявляють кератиту, кон’юнктивіту, інфекційних висипань на шкірі.