Сперматозоїди – статеві клітини самців.
Ще їх називають сперміями. Це рухливі джгутикоподібні клітини, що входять до складу сперми і виконують три основні функції:
- забезпечують контакт зі статевою клітиною самиці,
- вносять при заплідненні у яйцеклітину центріоль, яка потрібна для її поділу,
- передають майбутньому організму спадкову інформацію самців.
Живуть сперматозоїди в статевих шляхах самиць ссавців 24 – 36 годин, а птахів – до 30 діб.
Оптимальне середовище для сперматозоїдів – слаболужне.
Сперматозоїди здатні до хемотаксису та реотаксису і мають однаковий електричний заряд.
Довжина сперматозоїдів свійських ссавців коливається від 50 до 80 мкм.
Найбільшу довжину мають сперматозоїди бугая і барана, найменшу – кнура і жеребця.
Будова сперматозоїда
Сперматозоїд складається з головки, шийки і хвоста (джгутика), які обмежені плазмолемою.
Головка сперматозоїда
Головка має сплюснуту округлу або овальну форму (у птахів вона конічна або гвинтоподібна) і розміщена на передньому кінці сперматозоїда. Її більшу частину займає ядро, в якому міститься спадковий матеріал у вигляді хромосом.
Сперматозоїди гетерогаметні, оскільки в їхніх ядрах знаходяться різні типи статевих хромосом – Х або Y. Відповідно до цього вони поділяються на андросперматозоїди (мають Y-хромосому) і гінекосперматозоїди (мають Х-хромосому). У передній частині головки ядро вкриває акросома (видозмінений комплекс Гольджі), в якій містяться гідролітичні ферменти – трипсин і гіалуронідаза. Вони потрібні для перфорації вторинної оболонки яйцеклітини під час запліднення. У плазмолемі ділянки голови сперматозоїда знаходяться фібрили, які надають їх міцності.
Шийка сперматозоїда
Шийка сперматозоїда коротка. Вона має незначний об’єм цитоплазми, в якій розміщені проксимальна центріоль і краніальна частина дистальної центріолі.
Хвіст сперматозоїда
Хвіст сперматозоїда – це орган його руху. На ньому розрізняють проміжну, головну і кінцеву частини, що розміщені позаду шийки в наведеній послідовності. У проміжній, головній і кінцевій частинах хвоста розміщена аксонема – осьова нитка. Це скоротливий апарат хвоста. Вона починається від краніальної частини дистальної центріолі, має циліндричну форму і знаходиться в центрі хвоста. Аксонема побудована з 10 пар мікротрубочок, з яких одна пара займає центральне положення. Вздовж і навколо аксонеми у проміжній і головній частинах хвоста міститься 9 мікрофібрил, які починаються ще в шийці. Вони утворюють цитоскелет. У головній частині хвоста повздовжні мікрофібрили з’єднуються поперечними. Внаслідок цього формується волокниста піхва.
Проміжна частина (тіло сперматозоїда) містить найбільший об’єм цитоплазми, в якій розміщені мітохондрії та включення. Мітохондрії розміщені спірально навколо мікрофібрил і формують мітохондріальну піхву. Вони забезпечують енергією рухову активність сперматозоїдів. Включення представлені глікогеном і фосфоліпідами. На межі між проміжною й головною частинами хвоста, навколо мікрофібрил, розміщена кільцеподібна каудальна частина дистальної центріолі. В головній частині хвоста прошарок цитоплазми тонкий, у ній немає органел і включень. Кінцева частина за своєю будовою подібна до головної. Однак у ній відсутні мікрофібрили, а є лише поодинокі мікрофіламенти. Аксонема в ділянці кінчика хвоста розпадається на кінцеві фібрили.