Погіршення стану довкілля, що пов`язано із техногенною діяльністтю людини, призводить до зростання частоти виникнення спонтанних злоякісних новоутворень у тварин. Проте в Україні майже не проводяться дослідження щодо з`ясування розповсюдженя, характеру новоутворень, тяжкості їх протікання, механізмів злоякісної трансформації клітин різних органів. Все це відноситься і до новоутворень молочної залози, які, з однієї сторони, є агресивними і призводять до летальності у значній кількості випадків, а з іншої – у собак є найпоширенішими. Метою роботи є визначення частоти поширення злоякісних новоутворень молочної залози собак, зокрема їх гістологічних типів, а також кількісної характеристики процесу фрагментації ДНК, що є показником інтенсивності програмованої смерті клітин (апоптозу). Останній за сучасними уявленнями є невід`ємною складовою процесу злоякісної трансформації. Особливості апоптозу у клітинах різних гістологічних типів злоякісних пухлин молочної залози собак залишаються маловивченими.
Попередні дані, що представлені тут, базуються на досліджені 31 зразка новоутворень молочної залози собак, які були прооперовані у Печерській та Оболонській лікарнях державної ветеринарної медицини міста Києва. Перед оперативним втручанням збирали анамнез та проводили клінічний огляд тварини. Пухлини після їх видалення фіксували 10%-м водним розчином формаліну. Подальшу обробку патологічного матеріалу виконували в лабораторії кафедри патологічної анатомії Науково-навчального інституту ветеринарної медицини та безпеки якості продуктів АПК Національного аграрного університету за загальноприйнятими патолого-гістологічними методами. Гістологічні типи визначали за Міжнародною гістологічною класифікацією пухлин молочної залози ВОЗ. Кількісне визначення ДНК проводили за кольоровою реакцією із 2,4-дифенілгідразином, розділення високомолекулярної та фрагментованої ДНК здійснювали при центрифугувані гомогенатів, які готували на трис-буфері, що містив детергент тритон Х-100. Отримані цифровані дані оброблені статистично із використанням критерію t Стьюдента.
Серед 31 зразка, які були досліджені, виявлено 5 , що не мали ознак дисплазії або пухлинного росту. Тканина цих зразків слугувала у біохімічних дослідженнях за відносний контроль.
У 13 зразках новоутворень молочної залози собак спостерігали ознаки проліферативної форми фіброзно-кістозної хвороби, а у наступних 13 були присутні ознаки, що дозволили віднести ці пухлини до злоякісних. Отже, частота дисплазій та злоякісних новоутворень молочної залози серед випадків, що реєструвалися за зверненням у клініку, була однаковою.
Проліферативна форма фіброзно-кістозної хвороби характеризувалась епітеліальним типом проліферації. Мікроскопічно виявляли збільшені правильно сформовані залозисті дольки (мазоплазія), збільшення кількості дрібних протоків та альвеол (аденоз), заповнення клітинними елементами просвітів протоків всередині дольки (атипова долькова гіперплазія) або екстрадолькових протоків, збільшення протоків у розмірах та утворення чисельних кіст (протокова гіперплазія).
Злоякісні пухлини гістологічно були представлені трабекулярними, альвеолярними, залозисто-папіллярними та солідними структурами. Спостерігали поліморфізм клітин та їх ядер, інвазію у кровоносні судини, велику кількість фігур мітозу, особливо, їх патологічних форм. Майже всі пухлини характеризувалися фіброзом строми.
При визначені концентрації ДНК показано, що частка фрагментованої (низькомолекулярної) ДНК у тканині молочної залози собак за наявності фіброзно-кістозної хвороби суттєво не відрізняється від такої у тканині, що слугувала за контроль. В той же час у злоякісних пухлинах молочної залози відсоток фрагментованої ДНК на третину нижче, ніж у контрольних зразках. Зниження рівня фрагментованої ДНК за умов наявності злоякісного росту свідчить про гальмування процесу апоптозу, або принаймі, про зменшення його інтенсивності по відношенню до проліферації клітин, що у нормі є збалансованими процесами.
Висновки. Одержані дані дозволяють зробити суто попередні висновки про значну частоту поширення злоякісних пухлин серед новоутворень молочної залози собак і підтверджують можливу суттєву роль гальмування інтенсивності програмованої смерті трансформованих клітин у прогресії канцерогенезу. Подальші дослідження будуть спрямовані на уточнення патогістохімічної характеристики новоутворень молочної залози собак та з’ясування особливостей фрагментації ДНК у пухлинах різних типів.
Тези доповіді конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК за 2004 рік