Риніт – запалення слизової оболонки носової порожнини. За перебігом риніти бувають гострими та хронічними. При гострому риніті оболонка набухає, стає повнокровною, червона з крововиливами, вкрита ексудатом. Залежно від ексудату риніти бувають катаральними (серозно-слизистий або слизово-гнійний ексудат), крупозними (поява сірувато-жовтих фібринозних плівок), дифтеритичними (виразки, некроз). При хронічних ринітах виражені проліферативні процеси, розростається сполучнотканинні елементи та як наслідок нерівномірно потовщується слизова оболонка, утворюються поліпи. Залежно від причин виникнення риніти бувають – первинними (внаслідок дії механічних, термічних і хімічних подразників) і вторинними (як ускладнення при інфекційних, паразитарних та незаразних хвороб).
Запалення слизової оболонки верхньощелепної пазухи називають гайморитом, лобної пазухи – фронтитом. Ларингіт – запалення слизової оболонки гортані. Подібно до ринітів бувають гострими і хронічними; катаральними і фіброзними. Ларингофарингіт – запалення слизової оболонки гортані та глотки.
Трахеїт – запалення слизової оболонки трахеї. Найчастіше це гостре катаральне або фібринозне запалення. Ларинготрахеїт – запалення слизової оболонки гортані та трахеї. Трахеобронхіт – запалення слизової оболонки трахеї та бронхів.
Бронхіт – запалення слизової оболонки бронхів. Макроскопічно при гострому катаральному бронхіті слизова оболонка повнокровна, набрякла, з крововиливами. Просвіт бронхів заповнений біло-сірою в’язкою слизовою масою або з домішками гною (гнійно-катаральне запалення) або з домішками фібрину (фібринозне запалення). Під мікроскопом просвіти бронхів заповнені серозним ексудатом з домішками слизу, злущеного епітелію, лейкоцитів, еритроцитів тощо. При хронічних бронхітах відбувається розростання сполучної тканини та гіперплазія слизової оболонки, внаслідок чого стінки бронхів потовщуються, утворюються ворсинки та бронхи зростаються.