Запалення – захисно-пристосувальна реакція організму на вплив шкідливих факторів, що характеризується сукупністю трьох типів патологічних процесів: ушкодженням тканин (альтерацією), судинною реакцією (ексудацією), розмноженням клітинних елементів (проліферацією). Запалення викликають біологічні (мікроорганізми, віруси, тваринні паразити), фізичні (травми, електрострум, променева, теплова, сонячна енергії, радіонукліди), хімічні (кислоти, дезінфектанти, луги) та ендогенні фактори (токсини життєдіяльності організму, жовчна кислота). Клінічними ознаками запалення в живому організмі є почервоніння, припухлість, підвищення температури, біль, порушення функцій.
За прийнятою нині номенклатурою, назва запалення відтворюється з грецької або латинської назви ураженої тканини чи органа і суфікса «-іт» (ит). Наприклад, запалення печінки – гепатит, нирок – нефрит. Винятком є назви, що збереглись з давніх часів. Наприклад, пневмонія – запалення легень, ангіна – запалення м’якого піднебіння.
Назва запалення власної оболонки чи капсули органа утворюється з префікса «пери-» і назви органа. Наприклад, перигепатит – запалення капсули печінки, перикардит – запалення осердя.
Назва запалення сполучної тканини навкруги органа утворюється з префіксом «пара-». Наприклад, параметрит – запалення сполучнотканинної клітковини матки, паранефрит – запалення приниркової жирової клітковини.
Назва запалення внутрішньої оболонки порожнинного органа утворюється з префіксом «ендо-». Наприклад, ендокардит – запалення внутрішньої оболонки серця, ендометрит – запалення слизової оболонки матки.
Назва запального процесу в середній оболонці порожнинного органа утворена префіксом «мезо-». Наприклад, мезартеріїт – запалення внутрішньої оболонки артерії.
Класифікують запалення за декількома критеріями:
- Залежно від етіологічного чинника розрізняють неспецифічне та специфічне запалення. Неспецифічне запалення спричинюється різними біологічними, фізичними та хімічними чинниками, специфічне запалення виникає від дії певного або специфічного збудника (туберкульозу, сапу, актиномікозу).
- За переважанням одного із компонентів запального процесу розрізняють: альтеративний, ексудативний і проліферативний тип. Залежно від характеру і особливостей прояву в кожному типі виділяють певні види і форми запалення.
- За перебігом запалення може бути гострим, підгострим і хронічним.
- За поширенням запальний процес буває — локальним і дифузним.
- Залежно від стану реактивності організму — алергічне, гіперергічне, гіпоергічне.
- За станом імунної відповіді — імунне, реакція гіперчутливості негайного типу, реакція гіперчутливості уповільненого типу.
- Залежно від локалізації запального процесу розрізняють паренхіматозне, інтерстиціальне, перифокальне (навколо певного вогнища).