Розлади циркуляції лімфи пов’язані з порушенням прохідності і цілісності лімфатичних судин, з ураженням лімфатичних вузлів або з порушенням кровообігу. Найчастіше спостерігають лімфостаз, лімфорагію, тромбоз і емболію лімфатичних судин.
Лімфостаз – застій лімфи внаслідок недостатності лімфовідтоку. Перешкоджати нормальній течії лімфи і спричиняти застій може стискання великих лімфатичних судин пухлинами, рубцями, тромби тощо. Крім цього застій може виникнути при набряках, коли лімфатичні судини не в стані вивести рідину з проміжної тканини (динамічна недостатність) та при послаблені проникності лімфатичних капілярів (резорбтивна недостатність). При лімфостазі різко розширюються лімфатичні судини та розвивається набряк (лімфодема), що призводить до склеротичних змін. Макроскопічно тканина ущільнюється, потовщується на набуває вигляд слоновості Під мікроскопом спостерігають тонкостінні, овальні порожнини, заповнені лімфою.
Лімфорагія – витікання лімфи з розрізаних чи розірваних лімфатичних судин. Лімфа може витікати назовні, в порожнини та навколишні тканини. Скупчення лімфи у пухкій сполучній тканині називають лімфоекстравазатом.
Тромбоз лімфатичних судин спостерігають при запаленні лімфатичних судин або запальних процесах у навколишніх тканинах. Формуються тромби з випавши унаслідок зсідання білків лімфи, лейкоцитів і злущеного ендотелію. Тромбоз лімфатичних судин у вогнищі запалення порушує циркуляцію тканинної рідини і може призвести до змертвіння тканини. При розпаді тромба утворюються емболи, які заносяться у реґіонарні лімфатичні вузли, спричиняють їх запалення, а через грудну лімфатичну протоку можуть потрапляти у кровоносне русло.