Номенклатура пухлин залежить від класифікації тканин, з якої вони ростуть. Виділяють три групи пухлин, які утворюються з тотипотентних, плюрипотентних та диференційованих клітин.
Тотипотентні клітини в нормальному онтогенезі представлені зиготою та зародковими клітинами. В дорослому організмі титопотентні клітини є в сім’яниках та яєчниках. Пухлини, які розвиваються з цих клітин називають герміногенними. Характерною особливістю цих пухлин є змішана будова. Доброякісні герміногенні пухлини – зрілі тератоми – мають зрілі клітини всіх трьох зародкових листків. Тому вони можуть складатись із диференційованих клітин будь-якої тканини (хрящової, нервової, епітеліальної). До злоякісних герміногенних пухлин відносять незрілі тератоми, які відрізняються різноманітністю гістологічної будови.
Поліпотентні клітини (ембріональні) в нормі існують лише у плода та зберігаються в подальшому в дуже малій кількості. Пухлини, що розвиваються з цих клітин мають злоякісний характер та носять назву бластоми або ембріоми. Терміни складаються по назві відповідного органного зародку: ретинобластома, нефробластома, нейробластома тощо. В бластомі можуть бути похідні двух зародкових листків. Частіше ці пухлини розвиваються в перші роки життя.
Диференційовані клітини – це трете основне джерело виникнення пухлин. Це більшість новоутворень. Їх поділяють на дві великі групи: епітеліальні та неепітеліальні пухлини.
Назви доброякісних пухлини утворюється від грецької назви тканини, з якої вона розвивається, і додається закінчення –oma. Наприклад, пухлина із залозистої епітеліальної тканини називається аденома, із судин – ангіома, з волокнистої сполучної тканини – фіброма, з жирової тканини – ліпома. Номенклатура епітеліальних пухлин відповідно визначається типом епітелію, з якого вони утворились. Можливі поєднання. Наприклад в деяких органах зустрічаються аденоми з вираженим розвитком строми, їх називають фіброаденоми.
Злоякісні епітеліальні пухлини носять назву карцинома або рак. Існують різні класифікації та системи позначення карцином: залежно від органу, де вони виникають (нирково-клітинна карцинома, гепатокарцинома та ін.); за типом клітин (В-клітинна карцинома щитоподібної залози), за гістологічними структурами, які вони формують (папілярна, тубулярна, солідна карциноми тощо) та ступенем диференціровки клітин (анапластична карцинома – найменша ступінь диференціровки клатини з вираженою анаплазією). Злоякісні неепітеліальні пухлини називають саромами. Назва пухлини формується додаванням до назви тканини, з якої вона походить слова «саркома».
Таблиця. Номенклатура деяких епітеліальних пухлин.
Вид епітелію | Доброякісні пухлини | Злоякісні пухлини |
Плоский | Папілома | Базаліома Плоскоклітинна карцинома |
Залозистий | Аденома Цистаденома | Карцинома Аденокарцинома Цистаденокарцинома |
Перехідний | Папілома | Перехідноклітинна карцинома |
Плевра, Очеревина | Доброякісна мезотеліома | Злоякісна мезотеліома |
Таблиця. Номенклатура деяких неепітеліальних пухлин.
Вид тканини | Доброякісні пухлини | Злоякісні пухлини |
Хрящова | Хондрома | Хондросаркома |
Кісткова | Остеома | Остеосаркома |
М’язова | Лейоміома Рабдоміома | Лейоміосаркома Рабдоміосаркома |
Жирова | Ліпома | Ліпосаркома |
Сполучна | Фіброма | Фібросаркома |
Судини | Ангіома Гемангіома | Ангіосаркома Гемангіосаркома |
Назва пухлини не завжди вказує на її характер. Назви деяких злоякісних пухлин звучать як доброякісних (лімфома, меланома) та навпаки (остеобластома, хондробластома). Гістогенез деяких пухлин не відомий, тому за ними зберігаються назви за ім’ям їх дослідників (саркома Юнінга, пухлина Бреннера, лімфома Ходжкіна тощо). Крім цього є пухлини, що мають в своєму складі як епітеліальні так і неепітеліальні компоненти. Назви таких пухлин поєднують. Наприклад карциносаркома.