Інфекційна анемія коней – вірусна хвороба однокопитних, яка характеризується лихоманкою, ураженням кровотворних органів, що проявляється анемією, та сепсисом. У розвитку хвороби відмічають циклічність з чергуванням періодів рецидиву та ремісій.
Патогенез. Вірус потрапляє в організм через слизову оболонку носа, очей і пошкоджену шкіру та потрапляє у кров, де розмножується і спричинює руйнування еритроцитів та пригнічення кровотворення. Порушення кровообігу та ураження судин призводить до гіпоксії і порушення обміну речовин, що проявляється у вигляді дистрофічних змін, крововиливів, анемії. У процесі захворювання відбувається порушення ферментативної функції селезінки в обміні заліза, як наслідок печінка та інші органи беруть на себе цю функцію, тому у клітинах цих органів нагромаджується гемосидерин.
Патолого-анатомічні зміни залежать від тривалості перебігу хвороби. При гострій формі виявляють анемію, схуднення, видимі слизові оболонки бліді з жовтим відтінком та крапковими крововиливами. У підшкірній клітковині та у міжм’язовій сполучній тканині спостерігають драглисті інфільтрати з крововиливами. Селезінка збільшена, переповнена кров’ю, в’ялої консистенції, вишневого кольору. У печінці гостра венозна гіперемія. Кров водяниста, світла. В паренхіматозних органах знаходять гіперемію, крововиливи, набряки. При підгострій формі більш виражені дистрофічні зміни в паренхіматозних органах. При хронічній формі патологоанатомічні зміни залежать від періоду, коли тварина загинула або була забита. Якщо смерть настала в період рецидиву, то спостерігають виражену анемію, жовтяничність слизових оболонок, набряки, крапкові крововиливи на слизових серозних покривах, тромби. Селезінка з ознаками гіперплазії, на поверхні розрізу зерниста. Печінка збільшена, на розрізі має мускатний малюнок. Якщо тварина загинула у період довготривалої ремісії, то патологоанатомічні зміни не виражені. Іноді знаходять сліди колишніх крововиливів на серозних оболонках (пігментні плями).
Диференціальна діагностика. Диференціюють інфекційну анемію коней від піроплазмозу та сибірки. При гемоспоридозах спостерігають виражену жовтяницю та кровопаразитів в еритроцитах. Сибірка характеризується збільшенням та розм’якшенням селезінки та її некрозом, а також запаленням тонких кишок.