Гнійним запаленням називають таке запалення, яке характеризується утворенням гнійного ексудату.
Гнійні тільця і гнійна сироватка
Гній являє собою густу масу жовто-зеленого кольору з характерним запахом. Гнійний ексудат складається з двох частин — гнійних тілець і гнійної сироватки.
Гнійні тільця — це формені елементи (нейтрофіли, макрофаги, лімфоцити та клітинні елементи тканини в стані некрозу).
Гнійна сироватка складається із плазми крові і рідкої частини тканин, які піддались розпаду.
Залежно від співвідношення у гнійному ексудаті гнійних тілець і гнійної сироватки розрізняють доброякісний гній і злоякісний гній.
Доброякісний гній
Доброякісний гній — густий з переважанням гнійних тілець. Такий вид свідчить про високу реактивність організму.
Злоякісний гній
Злоякісний гній за зовнішнім виглядом нагадує водянисту рідину, в якій міститься незначна кількість лейкоцитів. Злоякісний гній вказує на зниження реактивних сил організму. Залежно від локалізації гною розрізняють такі форми гнійно-запального процесу:
- абсцес,
- емпієма,
- флегмона.
Абсцес
Абсцес – обмежене скупчення гнійного ексудату в різних органах і тканинах. Особливістю абсцесу є наявність піогенної мембрани внутрішньої стінки утвореної замкнутої порожнини, яка вистелена грануляційною тканиною. Піогенна оболонка відмежовує гнійно-некротичний процес від оточуючих тканин і продукує ексудат.
Абсцес перебігає гостро і хронічно.
При хронічному перебігу абсцес має піогенну оболонку, побудовану з двох шарів: внутрішній — це грануляційна тканина і зовнішній, утворений зрілою сполучною тканиною. Абсцеси мають округлу форму. При пальпації поверхнево розташованих абсцесів відчувається напруження тканин. Розрізняють абсцеси:
- гарячий,
- холодний,
- напливний,
- метастатичний.
Гарячий абсцес
Гарячий абсцес має ознаки гострого запалення поверхневих тканин і характеризується швидким формуванням порожнини й здатністю до самовільного прориву.
Холодний абсцес
Холодним абсцесом називають такий, який характеризується повільним розвитком та нечітко вираженими ознаками запалення.
Напливний абсцес
Напливний абсцес утворюється при розплавленні навколишніх тканин гноєм і потраплянням його в нижчележачі тканини.
Метастатичні абсцеси
Метастатичні абсцеси утворюються в паренхіматозних органах, лімфатичних вузлах, кістковому мозку, як наслідок поширення бактерій із первинного вогнища лімфогенним чи гематогенним шляхом. Абсцес може завершитись самовільним випорожненням і виходом гною на поверхню тіла або в порожнини. Може абсцес піддатись інкапсулюванню. Тоді гній згущується, навколо абсцесу утворюється товста рубцева капсула.
Емболічний гнійний нефрит: нирка збільшена в розмірах, набрякла, повнокровна, в’ялої консистенції, з поверхні і на розрізі з множинними дрібними і зливними округлими осередками жовтувато-сірого кольору – абсцесами. Ці вогнища оточені геморагічними вінчиками червоного кольору.
Емпієма
Емпієма — скупчення гнійного ексудату в природних порожнинах тіла. Іноді замість терміну «емпієма» використовують термін, який складається із префіксу піо- і назви ураженого органа (порожнини), наприклад піометра, піоторакс.
Емпієма порожнистих органів виникає при порушенні відтоку гною. Морфологічно спостерігають скупчення гнійного ексудату, покриви їх набряклі, тьмяні, гіперемійовані, відмічають плямисто-смугасті крововиливи.
Флегмона
Флегмона — дифузне гнійне запалення з поширенням гнійного ексудату між тканинними елементами Залежно від локалізації розрізняють флегмону:
- підшкірну,
- підслизову,
- міжм’язову,
- флегмону стегна, шиї, вінчика та інших анатомічних ділянок.
Флегмону волокнисто-жирової клітковини називають целюлітом. За консистенцією розрізняють тверду і м’яку флегмони.
М’яка флегмона
М’яка флегмона має дифузний вигляд, тобто не має чітких меж, консистенція тіснувата. З поверхні розрізу стікає помутніла гнійна рідина.
Тверда флегмона
Тверда флегмона характеризується наявністю в зоні запалення некрозу. Вона також не має чітких меж з оточуючими її тканинами, змертвілі тканини поступово відділяються, консистенція більш щільна.
Мікроскопічно виявляють скупчення гнійного ексудату поміж роз’єднаними тканинними елементами, кровоносні судини розширені і переповнені кров’ю, некроз клітин, м’язові волокна в стані ценкерівського некрозу, сполучнотканинні волокна також в стані розпаду, кров’яні пігменти.