Гіперемія – переповнення судин кров’ю. За своїм походженням гіперемія буває артеріальною та венозною.
Артеріальна або активна гіперемія розвивається внаслідок посиленого припливу артеріальної крові при нормальному її відтіканні. Розрізняють фізіологічну і патологічну артеріальну гіперемію.
Фізіологічна гіперемія пов’язана з особливостями діяльності органів та тканин, тобто функціонуючий орган одержує більше крові завдяки посиленому притоку її по артеріях. Наприклад, гіперемія слизової оболонки шлунка після прийому корму, гіперемія тканин молочної залози під час лактації.
Патологічна артеріальна гіперемія зв’язана з розладами судинної іннервації. Залежно від етіології і механізму розвитку розрізняють вазомоторну, колатеральну, гіперемію після анемії, вакатну і запальну. Вазомоторна гіперемія виникає при подразненні судинорозширюючих або паралічі судинозвужуючих нервів. Колатеральна гіперемія виникає при забрудненні кровообігу по магістральному артеріальному стовбурі. При цьому кров спрямовується в колатеральні судини, які рефлекторно розширюються і переповнюються кров’ю. колатеральна гіперемія є компенсаторним процесом. Постанемічна гіперемія виникає внаслідок зниження тонусу судин, яке настало при недокрів’ї тканин. Вакатна гіперемія виникає в зв’язку зі швидким зменшенням барометричного тиску. Запальна гіперемія спостерігається при гострих запальних процесах. Артеріальна гіперемія характеризується почервонінням органа, шкіри чи слизових оболонок, підвищенням температури в цих ділянках. При розтині трупа артеріальна гіперемія не виявляється, так як внаслідок посмертного спазму артерій кров переміщується в капілярну й венозну системи.
Венозна або пасивна гіперемія виникає внаслідок затрудненого відтікання крові по венозних судинах при нормальному або обмеженому її припливу. При гострій венозній гіперемії органи збільшуються в об’ємі, набувають синюшно-червоного забарвлення. З поверхні розрізу стікає густа темна кров. Мікроскопічно спостерігають розширені й переповнені кров’ю венозні судини і капіляри, скупчення серозного випоту в сполучній тканині. Хронічна венозна гіперемія супроводжується порушенням живлення і постачання кисню тканинам, що призводить до атрофії і дистрофії, розростання сполучної тканини та ущільнення органів. При усуненні причин гостра венозна гіперемія зникає, транссудат розсмоктується і кровообіг відновлюється. Венозна гіперемія сприяє тромбозу, кровотечам. При хронічній венозній гіперемії розвиваються незворотні зміни – атрофія, дистрофія, склеротичні зміни, набряки тощо.
