Амілоїдоз селезінки буває двох видів. У першому випадку амілоїд відкладається тільки в лімфоїдних фолікулах, що збільшуються в розмірах і набувають вигляду сірих зерняток, які видно на розрізі органу. Зовні вони нагадують зерна саго, селезінка отримала назву «сагова». У другому випадку амілоїд відкладається як у лімфоїдних фолікулах, так і в червоній пульпі. У зв’язку з цим поверхня розрізу стає однорідною. Така тканина більш бліда, ніж звичайно і селезінку в цьому випадку називають «сальною».
Якщо в нормі фолікули чітко виявляються в гістологічному препараті в результата свого інтенсивного зафарбування, то при амілоїдозі в більш темний колір зафарбовується червона пульпа. Пояснюється це тим, що в червоній пульпі клітини зберігаються, у той час як у фолікулах більшу частину їх займає амілоїд і клітин залишається мало. Відкладання амілоїду спостерігається між волокнами. Поступово маси його заповнюють усі проміжки між ними. Відкладання амілоїду починається в периферійних відділах фолікулів і поступово поширюється на їх центральні відділи. У міру того, як збільшується кількість амілоїду в фолікулах звужуються просвіти венозних синусів, тканина селезінки стає малокровною, клітини – з ознаками дистрофії. Червона пульпа залишається у вигляді окремих ділянок, що лежать серед скупчень амілоїду.
