Microsvit

Життя у мікроскопі …

Патоморфологічна характеристика пухлин придатків шкіри собак

березня 4, 2013

Новоутворення шкіри у собак займають одне з перших місць за частотою виникнення і складають 1/3 всіх онкологічних випадків. Переважна кількість доброякісних пухлин припадають на новоутворення придатків шкіри. До пухлини придатків шкіри згідно класифікації відносять пухлини потових та сальних залоз, а також пухлини волосяних фолікулів. Найчастіше реєструють піломатриксоми, трихоепітеліоми, кістозні епітеліоми тощо [1].

Мета досліджень – вивчити частоту діагностування, морфологічні, клінічні та макроскопічні особливості різних гістологічних типів новоутворень шкіри собак міста Києва.

Матеріал і методи. Матеріал для досліджень був отриманий із приватної лікарні ветеринарної медицини “Зооветсервіс” міста Києві за період з квітня 2009 по січень 2011 рік під час планових операцій з приводу видалення новоутворень собак. Обробку патологічного матеріалу виконували за загальноприйнятими гістологічними методами. Гістологічні типи визначали за Міжнародною гістологічною класифікацією пухлин шкіри ВООЗ [2].

Результати дослідження. Всі новоутворення придатків були доброякісними. Серед пухлин потових залоз діагностовано еккринну акроспирому (2 випадки). Цікаво, що обидва випадки спостерігали у самиць, це підтверджує данні літератури. Макроскопічно вони виглядали однаково, це був внутрішньошкірний вузол без чітких меж, який злегка виступав над поверхнею шкіри та добре пальпувався. Поверхня вузла була гладкою рожевого кольору та неоднорідної консистенції. Новоутворення мало вигляд неінкапсульованої пухлини з щільних клітинних мас, які були розташовані вогнищево у поверхневих шарах дерми. Знаходили три характерні типи клітин: 1. Веретеноподібні клітини з гомогенною, інтенсивно зафарбованою цитоплазмою та мономорфними круглими ядрами, що були розташовані компактно навколо судин (рис. 1); 2. Круглі клітини з центрально розташованим світлим ядром та оптично порожньою цитоплазмою (рис. 2); 3. Плоскоепітеліальні клітини, які були розташовані дифузно. У зразках також знаходили ділянки гіалінозу та залозисто-подібні структури, що були утворені двошаровим епітелієм.

акроспирома

Рис. 1 Еккринна акроспирома. Веретеноподібні клітини розташовані навколо судин. Фарбування гематоксиліном та еозином. Х 100

акроспирома

Рис. 2 Еккринна акроспирома. Круглі клітини з центрально розташованим світлим ядром та оптично порожньою цитоплазмою. Фарбування гематоксиліном та еозином. Х 100

Пухлина сальних залоз верифікована нами як аденома. Це був невеликий вузол під незміненою шкірою, що мав часточкову будову. Відмічали часточки із себоцитів з пінистою цитоплазмою, що містила жир (рис. 3). Також спостерігали другий тип клітин, більш дрібних, що нагадували ростковий шар сальної залози. Аденома сальних залоз локалізувалась на голові та мала вигляд вузла м’якої консистенції під незміненою шкірою.

Новоутворення волосяних фолікулів представлено трихофолікульомою, що характеризувалась множинними потворними волосяними фолікулами, від яких відходили плоскоклітинні розростання (рис. 4). Навколо фолікулів відмічали товсту гіалінову мембрану та скупчення великих світлих клітин. Трихофолікульому знаходили на дорсальній частині тулуба у вигляді вузла щільної консистенції.

Висновки. Аналіз одержаних даних щодо розподілу гістологічних типів новоутворень шкіри та м’яких тканин показав, що половину від усіх діагностованих доброякісних новоутворень склали саме пухлини придатків. Діагностовано еккринну акроспирому, аденому сальних залоз та трихофолікульому.

аденома

Рис. 3 Аденома сальних залоз. Часточки із себоцитів з пінистою цитоплазмою. Фарбування гематоксиліном та еозином. Х 100

трихофолікульома

Рис. 4 Трихофолікульома. Потворні волосяні фолікули. Фарбування гематоксиліном та еозином. Х 100

Література:

  1. Goldschmidt,M.H.& Shofer, F.S. Skin Tumours of the Dog and Cat, Oxford. 1992, 235 p.
  2. International histological classification of tumors of domestic animals // Bull. Word health organization, Geneve. – 1974. – Vol. 50, № 1-2. – P. 111-133

Стаття опублікована у Науковому віснику Національного університету біоресурсів і природокористування України за 2012 рік (Вип. 172, Ч. 3.С. 253 – 256)

Ваша електронна адреса не буде опублікованна. Обов’язкові поля позначені *

*