Ветеринарна Офтальмологія для собак і котів: Що потрібно знати власникам тварин?

Хто такий ветеринар офтальмолог та його роль?

Ветеринарний офтальмолог – це лікар-ветеринар, спеціалізований на діагностиці, лікуванні і профілактиці захворювань ока тварин. Його роль у сфері  охорони здоров’я тварин надзвичайно важлива, оскільки зорова система відіграє критичну роль у функціонуванні багатьох видів.

Значення ветеринарного офтальмолога у житті тварин

Ветеринар-офтальмолог виконує ряд важливих завдань:

• Діагностика захворювань ока: від ординарних інфекцій до складних патологій, таких як глаукома, катаракта.
• Лікування та хірургічне втручання: ветеринарний офтальмолог здатний надавати ефективні методи лікування, включаючи медикаментозні терапії, хірургічні операції і техніки реабілітації.
• Профілактика захворювань: проведення регулярних оглядів і скринінгу для виявлення ранніх ознак захворювань ока, що дозволяє запобігати їх прогресуванню та вчасно лікувати.

Також важливою частиною роботи ветеринарного офтальмолога є співпраця з іншими спеціалістами, такими як загально практикуючі ветеринари, хірурги, онкологи та інші. Це дозволяє забезпечити комплексний підхід до лікування та догляду за тваринами з різноманітними проблемами зору. 

Додатковою важливою роллю ветеринарного офтальмолога є його участь у попередженні та контролі за заразними захворюваннями ока, які можуть виникати у тварин. Вони допомагають встановлювати протоколи профілактики та контролю, щоб зменшити ризик поширення захворювань серед популяції тварин та запобігти виникненню епідемій.

В цілому, ветеринарний офтальмолог відіграє важливу роль у забезпеченні здоров’я та добробуту тварин, сприяючи їхньому повноцінному життю і функціонуванню в їхньому середовищі.

Хірургія та діагностичний досвід ветеринарного офтальмолога

Ветеринарні офтальмологи володіють спеціальним діагностичним та хірургічним досвідом, який дозволяє їм ефективно лікувати різні проблеми із зором у тварин.

Діагностичний досвід ветеринарного офтальмолога включає в себе ряд методів і технік, таких як офтальмоскопія, гоніоскопія, тонометрія, дакріоцістографія та інші. Вони допомагають встановити діагноз різноманітних очних захворювань у тварин.

Хірургічний досвід ветеринарного офтальмолога включає в себе проведення таких процедур, як кератектомія, енуклеація, екстракція катаракти, корекція повік та інші хірургічні втручання, спрямовані на відновлення зору та поліпшення очного комфорту у тварин.

Поширені захворювання очей у тварин

Захворювання очей у тварин є серйозною проблемою, яка може впливати на їхнє здоров’я та якість життя. Очі виконують важливі функції, а саме зорова сприйнятливість та захист від зовнішніх факторів. Захворювання очей у тварин можуть бути спричинені різноманітними факторами, такими як інфекції, травми, алергії та генетичні аномалії, що спричиняє ряд захворювань таких як: кератит, кон’юнктивіт, глаукома, герпесний кератит у кішок, глаукома, екзофтальм та інші.

Катаракта та її наслідки?

Катаракта – це офтальмологічне захворювання, яке спричинене помутнінням кришталика ока і спричиняє різні ступені розладу зору.

Часто катаракта є спадковою, а також виникає внаслідок різних механічних ушкоджень.

Ось деякі з причин виникнення катаракти у тварин:

• наявність супутніх захворювань очей (глаукома, увеїт)
• цукровий діабет
• механічні травми
• внаслідок медикаментозного лікування
• зниження імунітету
• старіння тварини

Основним наслідком катаракти для тварин є погіршення зору і повна втрата зору, що може призвести до обмежень в навколишньому середовищі, виконання повсякденних дій та взаємодії з іншими тваринами та людьми.

Глаукома у різних видів тварин

Глаукома – це офтальмологічне захворювання, яке характеризується періодичним або постійним підвищенням внутрішньоочного тиску.

Може виникати у різних видів тварин – собак, кішок, кролів, коней, корів.

У кожного виду тварин глаукома має свої причини виникнення, наприклад:

• у собак і кішок – глаукома може бути спадковою або розвиватись внаслідок різних травм та очних захворюваннях;
• у кроликів – глаукома може бути внаслідок хронічних захворюваннях очей, алергії, механічних пошкоджень;
• у коней – глаукома розвивається внаслідок зниження або підвищення відтікання внутрішньоочної рідини;
• у корів –  глауком може виникнути внаслідок захворювання очей (збільшене бельмо), внаслідок ударів та травм (дуже поширено коли одна корова може вдарити рогом іншу).

Лікування глаукоми включає в себе використання крапель та мазей для зниження внутрішньоочного тиску, а також хірургічне лікування – транссклеральна циклофотокоагуляція (TSCP), при якій циліарні тіла, що виробляють водянисту вологу, видаляються лазерним променем, і ендоскопічна циклофотокоагуляція (ECP), при якій ендоскоп використовується для прицільного лазерного лікування. У деяких випадках також можна встановити імплантат для захисту від глаукоми, щоб забезпечити постійний відтік водянистої вологи.

Захворювання сітківки у тварин

Сітківка є унікальним органом за своєю будовою та функцією, що забезпечує візуальне сприйняття навколишнього середовища у собак та котів. Розглянемо деякі найпоширеніші захворювання сітківки ока та наслідки для тварини.

Відшарування сітківки

при даному захворюванні у тварини зір знижується або настає повна втрата зору, а в запущених випадках відшарування сітківки призводить до загибелі ока та його видалення. 

Причини можуть бути різноманітні:

• травма ока, що призводить до розриву сітківки та геморагій
• вроджена аномалія
• запальні процеси, що призводить до накопичення рідини (ексудату або крові) в субретинальному просторі
• дегенерація склоподібного тіла
• новоутворення заднього сегмента ока
• буфтальм при глаукомі – розтягнення оболонок очного яблука
• патології, які призводять до пошкодження судинного русла (цукровий діабет, системна гіпертензія)

Гіпертензивна ретинопатія у котів

Гіпертензивна ретинопатія у котів – це офтальмологічне захворювання сітківки та судинної оболонки ока, внаслідок прояву системної гіпертензії.

Це захворювання більш детально можна розгледіти за допомогою офтальмоскопії – дослідження очного дна, і тут будуть дуже виражені ознаки, а саме:

• часткове або повне відшарування сітківки
• набряк сітківки
• дегенерація сітківки
• крововилив в товщу сітківки, а також у скловидне тіло

Часто гіпертензивна ретинопатія у котів виникає внаслідок ниркової недостатності.

Прогресуюча атрофія сітківки у котів та собак (PRA)

Прогресуюча атрофія сітківки у котів та собак (PRA) – генетичне захворювання очей у котів, яке викликає дегенерацію сітківки ока у котів, що може призвести до повної сліпоти.

Характеризується першочерговою втратою функції паличок, якими у свою чергу перестають функціонувати колбочки. Типовими ознаками є стоншення судин сітківки та яскравіше відображення очного дна внаслідок стоншування шарів сітківки та атрофії диска зорового нерва.

• Ранній розвиток діагностують у віці від 2-6 тижнів після народження.
• Їй схильні такі породи, як норвезький елкхаунд, мініатюрний шнауцер.
• Пізня форма прогресивної атрофії сітківки-дегенерація фоторецепторів, які мали нормальний розвиток.
• Пізня форма прогресивної атрофії сітківки вражає багато пород собак та котів. Найбільш схильними є такі породи кішок – абіссінська та сомалійська, сіамська, перська, східно-короткошерста, а серед собак- мініатюрний пудель, англійський та американський кокер спанієль, лабрадор, англійський мастиф тощо.
• Дегенерація колб і паличок (CRD) – захворювання, при якому в результаті генних мутацій в першу чергу уражаються колбочки. Клінічно ця патологія дуже схожа на прогресивну атрофію сітківки.
• Для її діагностики необхідні додаткові методи обстеження, такі як ЕРГ (електроретинографія). Ця патологія добре описана у довгошерстих такс.

Не прогресуючі хвороби сітківки

Генетичні хвороби, описані вище, вражають сітківку ока собак та котів і протягом життя призводять до повної втрати зору. Не прогресуючі хвороби залишаються стабільними в процесі всього життя.

Вроджена не прогресуюча нічна сліпота (CSNB)

• Перші ознаки цієї хвороби виявляються вже з 5-6-місячного віку, але клінічно зміни на сітківці можна виявити лише з 3-4 років.
• Мультифокальна ретинопатія собак (CMR) – не прогресуюче захворювання сітківки, розвивається незначна складчастість сітківки, у вигляді утворення кількох жовто-рожевих плям з підвищеною здатністю, що відбиває. Перші зміни на сітківці видно вже з 4-місячного віку. Захворювання описане у таких порід: австралійська вівчарка, американський бульдог, англійський бульдог, англійський мастиф, дог, бульмастиф, кане-корсо, французький бульдог.

Дисплазія сітківки (RD)

Дисплазія сітківки (RD) – захворювання, що призводить до проліферативного розростання сітківки і характеризується появою складок останньої.

Ураження, що виникає, анатомічно поділяють на фокальну та мультифокальну – залежно від зони ураження. Тотальною або генералізованою формою, при якій сітківка майже повністю відшаровується від пігментного епітелію, спостерігається у таких порід, лабрадор та йоркширський тер’єр. Таке сильне ураження призводить до втрати зору. Усі форми дисплазії сітківки є спадковими.

Спадкова катаракта (HC)

У нормі кришталик є повністю прозорою сферичною лінзою в передньому сегменті ока, за допомогою якої промінь світла фокусується безпосередньо на сітківці. Катаракта є помутнінням кришталика внаслідок різних причин. Спадкова катаракта (HC) є генетичною аномалією, що призводить до втрати зору у багатьох порід собак. Спадкова катаракта описана у більш ніж 90 порід собак. Перші позиції в цьому списку займають такі породи, як  маламут, американський кокер спанієль, такси, англійський спаніель, джек рассел тер’єр, грифон, мініатюрний шнауцер тощо.

Глаукома

Глаукома – термін, який описує групу клінічних ознак, що призводять до підвищення внутрішньоочного тиску та смерті гангліозних клітин сітківки та зорового нерва, внаслідок чого настає втрата зору. Глаукома ділиться на первинну та вторинну. У генетичному плані нас цікавить первинна глаукома. Оскільки цей тип захворювання виникає без впливу зовнішніх факторів або за рахунок звуження іридокорнеального кута. Схильність до цієї патології мають такі породи: лабрадор ретрівер, американський кокер спанієль, бассет хаунд, шарпей, бігль.

Методи діагностики у ветеринарній офтальмології

Сучасна ветеринарна офтальмологія використовує різноманітні методи діагностики для оцінки здоров’я очей у тварин, а саме:

Оптична кохлеарна томографія (OCT) – цей метод надає детальні зображення структур очей за допомогою високої роздільної оптичної технології. Використовується для діагностики та моніторингу різних очних захворювань –  глаукома, дегенерація сітківки та деякі форми ретинопатії.

Ретинальна фотографія –  цей метод дозволяє отримувати зображення сітківки з високою чіткістю та деталізацією. Він корисний для виявлення різних аномалій та моніторингу прогресу захворювань.

Електроретинографія (ERG) –  цей метод дозволяє вимірювати електричну активність сітківки відповідно до світлових стимулів. ERG використовують для діагностики різних родів дегенерації сітківки та інших ретинальних захворювань.

Корнеальна топографія – дозволяє оцінити форму та кривизну рогівки. Використовують для діагностики та моніторингу кератоконусу, дистрофії рогівки та інших корнеальних захворювань.

Лазерна фотокоагуляція – використовується для лікування різних захворювань сітківки та рогівки шляхом впливу лазерного променя на уражені ділянки.

Комп’ютерна томографія (CT) та магнітно-резонансна томографія (MRI) – дані методи можуть використовуватись для діагностики та оцінки патологічних змін у внутрішніх структурах очей, таких як пухлини або травми.

Ці сучасні методи діагностики допомагають ветеринарним офтальмологам здійснювати точні діагнози та розробляти індивідуальні плани лікування для тварин з різними очними захворюваннями.

Офтальмологічні обстеження та аналізи

У ветеринарній медицині офтальмологічні обстеження та аналізи важливі для діагностики та лікування різних захворювань очей у тварин. Основними процедурами є:

• Офтальмоскопія – дослідження структур очного дна – рогівка, скловидне тіло, сітківки та її судин, зорового нерва, судинної оболонки, за допомогою офтальмоскопа.
• Схема освітлення – оцінює реакцію зіниць на світло, що допомагає виявити проблеми з нервовою системою очей.
• Тонометрія – вимірює внутрішній тиск очей тварини. 
• Кольорове тестування – тварини можуть мати проблеми зі сприйняттям кольору, і тестування може виявити такі порушення.
• Дослідження на детекторі з флюоресцеїном – дозволяє виявити пошкодження рогівки або інших поверхневих структур очей шляхом нанесення спеціального фарбувального розчину та спостереження за флуоресценцією під ультрафіолетовим світлом.
• Дослідження зору – тести на зір можуть включати оцінку зіниць, рефлекси та інші аспекти зору тварини.

Ці процедури допомагають ветеринарним лікарям встановлювати діагнози та розробляти лікувальні плани.

Важливість ранньої діагностики та регулярних оглядів

Рання діагностика та регулярний огляд очей у тварин відіграють важливу роль для їхнього комфортного життя, а також запобігання важких форм перебігу очних захворювань і виявлення їх на ранніх стадіях розвитку, прогресування захворювання, зниження ускладнень.

Профілактика очних захворювань

• регулярні візити до ветеринарного лікаря
• гігієна очей та правильний догляд 
• захист від травм
• профілактика інфекції – уникати інших тварин, що мають явні ознаки очних захворювань

Розпізнавання ранніх ознак захворювання очей у тварин

Господар має бути дуже обачним щодо свого улюбленця, адже деякі з наведених нижче ознак, є першим поштовхом аби звернутись до ветеринара офтальмолога, а саме:

• почервоніння та набряк очей
• різноманітні виділення (особливо гнійні і все що вам здається нетиповим)
• сльозотеча та чхання
• часте моргання
• каламутна рогівка
• крововиливи
• збільшення або зменшення розміру зіниці
• світлобоязнь
• лущення навколо очей
• виразки на очах/повіках
• тварина не може відкрити повіки
• дивна поведінка(занепокоєння, дратівливість, агресія, відмова від їжі)

Хірургія катаракти у тварин

За допомогою операції, яка має назву факоемульсифікація, відбувається заміна біологічного кришталика на штучну, або інтраокулярну лінзу. 

На початковій стадії хірургічне втручання менш травматичне і є більш успішним. Помутнілий кришталик на цьому періоді ще м’який і видаляється через прокол, не завдаючи очним тканинам серйозних травм.

Відбувається операція в такий спосіб:

Факоемульсифікація – це видалення катаракти з допомогою ультразвукового зонда шляхом дроблення і відсмоктування через мікро розріз шириною 3 мм. Спеціально для цієї операції було створено м’який штучний кришталик, що володіє пам’яттю форми – “диво-лінза”. Через той же мікро розріз згорнутий в “трубочку” кришталик вводиться на місце видаленого власного кришталика за допомогою спеціальних шприців – інжекторів або пінцетів.

У разі прогресування захворювання хірургія катаракти може бути проведена на обох очах. Перш, ніж, проводити хірургічну операцію з видалення мутного кришталика, необхідно провести у тварини комплексне офтальмологічне обстеження, включаючи електроретинографію сітківки (ЕРМ), щоб перевірити, що сітківка та інші частини ока  без патологій. Це обстеження слід провести, щоб видалення катаракти призвело до відновлення зору.

Лазерна терапія очних захворювань

Лазерна терапія очей у тварин може включати різні методи, в залежності від конкретної проблеми, яку необхідно лікувати. Ось деякі з найпоширеніших видів лазерної терапії для тварин:

• Лазерна фотокоагуляція – використовується для лікування хвороб сітківки, таких як ретинальні відшарування, ретинопатія, дистрофія сітківки.
• Лазерна фотоабляція (фотодекомпозиція) – метод використовується для лікування катаракти.
• Лазерна терапія глаукоми – лазер може використовуватися для полегшення стоку надлишкової внутрішньоочної рідини при глаукомі, що може знизити внутрішній тиск в очах тварини.
• Лазерна корекція рогівки – цей метод може використовуватися для корекції аномалій рогівки, таких як кератоконус або корекція рубців, що можуть виникнути в результаті травми або інших захворювань.
• Лазерна терапія при запаленні очей – застосовують для зменшення запалення в очах тварин, зокрема при кон’юнктивіті або іридоцикліті.

Післяопераційний догляд

Післяопераційний догляд за очима є важливим етапом для швидкого одужання тварини, тому, ось деякі з порад:

• слідкуйте за виділенням слизу та секрецій – після операції тварина може мати певний слиз або секреції навколо очей, що може бути ознакою запалення або інфекції. Потрібно регулярно очищати ці зони м’якою серветкою, зволоженою відваром з чаю або фізіологічним розчином.
• захист від травм – після операції очі можуть бути особливо чутливими до травм, забезпечте тварині спокійне середовище.
• дотримуйтесь рекомендацій ветеринара щодо лікування – ваш ветеринар надасть конкретні поради щодо прийому ліків та процедур, які необхідно проводити для поліпшення стану очей тварини.
• уникайте використання агресивних мийних засобів поблизу тварини, що може спричинити подразнення очей.
• спостерігайте за змінами – якщо помічаєте будь-які зміни в стані очей (наприклад, погіршення зору, підвищене сльозотечі тощо), негайно зверніться до ветеринара.

Офтальмологія для собак і котів

Захворювання очей у собак і котів можуть бути різноманітними, від легких інфекцій до серйозних захворювань, що можуть призвести до втрати зору. Розглянемо деякі з найпоширеніших захворювань та їх характеристики:

• Кон’юнктивіт – це запалення кон’юнктиви, тонкої оболонки, яка покриває передню частину очей та внутрішню поверхню повік. Симптоми включають почервоніння очей, свербіж, сльозотечу та виділення з очей. Причинами можуть бути бактеріальні, вірусні та алергічні фактори.
• Кератит – це запалення рогівки ока. Кератит може бути спричинений травмою, інфекцією або анатомічними аномаліями. Симптоми включають біль, світлочутливість, зміни в зовнішньому вигляді рогівки та виділення з очей.
• Глаукома – це захворювання, пов’язане з підвищеним внутрішньоочним тиском, що може призвести до пошкодження зорового нерва та втрати зору. Симптоми включають біль в очах, розширення зіниць та зменшення реакції на світло.
• Катаракта – це захворювання внаслідок якого відбувається помутніння кришталика ока, прозорого напівтвердого утворення, розташованого між райдужкою і скловидним тілом. Катаракти можуть бути вродженими або віковими. Симптоми включають затемнення зорового поля, втрату чіткості зору та зміни в кольорі зіниць.

Лікування цих захворювань може включати застосування медикаментів – антибіотики або протизапальні краплі, хірургічні втручання.

Важливою частиною лікування є також профілактика, що включає регулярні огляди ветеринарним офтальмологом, правильний догляд за очима тварини. Рання діагностика та лікування можуть допомогти уникнути серйозних ускладнень та зберегти зір вашого улюбленця на протязі всього його життя.

Як часто потрібно відвідувати ветеринарного офтальмолога?

Частота візитів до ветеринарного офтальмолога залежить від кількох факторів, а саме від: віку тварини, наявності певних проблем із зором та породи. Зазвичай, рекомендується проводити перевірку зору та стан очей  у вашої тварини під час регулярних візитів до ветеринарного лікаря.

Якщо ваша тварина має певні симптоми або показники, що вказують на проблеми із очима, такі як свербіж, почервоніння, виділення з очей або зміни в поведінці, вам слід звернутися до ветеринара. Він зможе рекомендувати відповідне лікування або провести додаткові обстеження, якщо це необхідно.

Коли потрібно звернутися до ветеринарного офтальмолога?

Слід негайно звернутися до ветеринарного офтальмолога якщо ви помітили хоч один з наявних нище симптомів:

• сльозотеча
• почервоніння очей
• набряк повік
• гнійні виділення
• ознаки занепокоєння (собака чеше очі, світлобоязнь)