Згідно гістологічної класифікації пухлин молочної залози ВОЗ виділяють дві основні форми раку: протоковий та дольковий [1, 2]. Такий поділ базується на чітко визначених гістологічних ознаках, проте частіше у пухлинах спостерігають відразу декілька форм раку. У такому випадку діагноз ставлять по превалюючому компоненту. У разі рівного співвідношення структур різних форм, для діагнозу описують всі структури та вказують на змішаний варіант раку [3]. Серед протокових раків диференціюють інфільтруючий протоковий та внутрішньопротоковий (неінфільтруючий) рак. Залежно від превалюючого компонента в інфільтруючому протоковому раку виділяють рак із внутрішньопротоковим компонентом, папіллярний рак, тубулярний рак, апокринний рак, рак із метаплазією тощо [4]. Відповідно описують дольковий інфільтруючий рак та дольковий рак in situ (неінфільтруючий) [1]. Дані щодо розповсюдженості різних гістологічних типів злоякісних епітеліальних пухлин молочної залози собак обмежені [5-7]. У найбільшій мірі це стосується України та країн СНГ [8].
Метою роботи було дослідити частоту зустрічаємості епітеліальних злоякісних пухлин молочної залози собак, зокрема їх гістологічних типів.
Матеріал та методи
Проаналізовано 52 зразків новоутворень молочної залози собак (51 сука та 1 кобель, вік тварин: 6-14 років). Матеріал одержували при хірургічному втручанні в Оболонській та Печерській державних лікарнях ветеринарної медицини м. Києва. Перед операцією збирали анамнез та проводили клінічний огляд тварини. Пухлини після їх видалення фіксували 10% водним розчином формаліну. Подальшу обробку патологічного матеріалу виконували за загальноприйнятими методами. Гістологічні типи визначали за Міжнародною гістологічною класифікацією пухлин молочної залози ВОЗ [1].
Результати досліджень
Серед 52 зразків, що були досліджені, у 11 мали місце ознаки долькового, а у 22 – протокового раку. Таким чином злоякісні епітеліальні пухлини склали 63% від усіх досліджених новоутворень. Серед злоякісних пухлин діагностували протоковий інфільтруючий рак (15 випадків), дольковий інфільтруючий рак (9 випадків), внутрішньопротоковий рак (7 випадків) та дольковий рак in situ (2 випадка). У 16 випадках рак супроводжувався ознаками дисплазії, що зазначають деякі автори, є досить частим [5]. Отже, у вибірці, що аналізується, серед злоякісних пухлин найчастіше зустрічався протоковий рак (22 випадка, 66,7%), а також інфільтруючі форми раку (24 випадки, 72,7%), що назагал співпадає із даними літератури [6-8].
Внутрішньопротоковий рак характеризувався змішаною будовою в усіх 7 випадках. У пухлинах такого типу зустрічали вугреподібні, папіллярні та криброзні ділянки. Вугреподібний ріст був представлений солідними внутрішньопротоковими проліфератами з масивним некрозом, а папілярні ділянки – сосочками, що утворені невеликими світлими клітинами з активними ядрами та декількома ядерцями. На поверхні сосочків мали місце явища некрозу. У деяких випадках реєстрували структури, що нагадували внутрішньопротокову папіллому. На криброзних ділянках зустрічали розширені протоки, деякі з них були збільшені до розмірів кіст. Сосочки у протоках перетинаються та утворюють дирчасті структури (криброзні), які складаються з однотипових дрібних клітин з еозинофільною цитоплазмою. Просвіти у криброзних структурах чіткі та правильної форми. Іноді спостерігали ознаки вростання протокового раку у дольки. Деякі внутрішньодолькові альвеоли, протоки у криброзних структурах, екстрадолькові протоки та невеликі кісти були заповнені рожевим секретом або некротичними масами. В усіх ділянках пухлин знаходили структури із хрящевим переродженням. Фіксували незначну кількість мітотичних фігур.
Протоковий інфільтруючий рак був представлений альвеолярними, залозисто-сосочковими та солідними структурами. Клітини великі, світлі, активні, ядра світлі, пусті, поліморфні за розміром. Клітини розташовані щільно одна за однією, ланцюжками, утворюючи багаточисельні скирри, які знаходили уздовж товстих прошарків фіброзної тканини. Протоки були різноманітними за розміром та формою, їх просвіти – заповненими рожевим секретом. Слід зазначити наявність поодиноких протоків, які були повністю заповнені клітинними елементами. Серед 15 випадків протокового інфільтруючого раку відмічений один, в якому домінували папіллярні структури (папіллярний рак), один випадок, коли пухлина складалася з окремих ділянок великих світлих клітин (медуллярний рак), дві пухлини, в яких протоковий рак супроводжувався хондроїдною метаплазією та шість пухлин – із веретеноклітинною метаплазією.
Дольковий рак in situ був представлений збільшеними дольками, утвореними мономорфними дрібними клітинами. Характерним для цих пухлин було педжоїдне розповсюдження рака, тобто проникнення клітин із альвеол під епітелій протоків та заміщення його. Іноді альвеолярні структури долькового неінфільтруючого раку збільшуються у розмірах, поступово зливаються та утворюють гігантські дольки, які відокремлені одна від іншої тонким прошарком сполучної тканини. У цих випадках діагностували дольковий інфільтруючий рак. Клітини при цьому типі раку розповсюджені дифузно, скирроподібно або концентрично навколо протоків, які були ніби-то замуровані клітинами. У літературі [1, 3] така гістологічна картина характеризується терміном “мішенеподібні структури”.
Майже всі інфільтруючі раки мали значну фібротизацію строми, велику кількість мітотичних фігур. Для переважної кількості таких пухлин була характерна інвазія пухлинних клітин у кровоносні судини.
Висновки
Проведені дослідження окресленої вибірки дозволяють припустити значне розповсюдження злоякісних епітеліальних пухлин молочної залози собак серед новоутворень цього органу, з приводу яких власники тварин звертаються до лікаря ветеринарної медицини. Серед випадків, що були проаналізовані у цій роботі, найчастіше зустрічався протоковий рак (67%). Значна частота інфільтруючих форм протокового та долькового раку молочної залози (73%) та агресивність описаних типів потребують особливої уваги патоморфолога до визначення точного патоморфологічного діагнозу, що є необхідним для прогнозування та призначення адекватного лікування.
Література
- Гистологическая классификация опухолей молочной железы: Пер. с анг. – 2-е изд. – М.: Медицина, 1984. – 30 с.
- Зербино Д.Д. Международная гистологическая классификация рака молочной железы: история и содержание // Діагностика та лікування раку молочної залози. Тез. доп. – квітень 26-27, Одеса, 1999. – С. 15-16.
- Патоморфологическая диагностика опухолей человека: Руководство в 2 томах. Т. 2 / Под ред. Н.А. Краевского, А.В. Смольянникова, Д.С. Саркисова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1993. – С. 162-197.
- Волченко Н.Н., Кармакова Т.А., Якубовская Р.И. О некоторых формах рака молочной железы // Архив патологии. – 1994 – 56, № 4 – С. 18-22.
- Martin de las Mulas J., Reymundo C. Animal models of human breast carcinoma: canine and feline neoplasm // Rev. Oncologia. – 2000. – v 2. – P. 274- 281.
- Ethier S., Adams L., Ullrich R. Morphological and histological characteristics of mammary dysplasias occurring in cell dissociation-derived murine mammary outgrowths // Cancer Res. – 1984. – v. 44. – P. 4517-4522.
- Mulligan R. Mammary cancer in the dog: a study of 120 cases // Am. J. Vet. Res. – 1975. – v. 36. – P. 1391-1396.
- Космачева Е.П. Пролиферативные заболевания молочной железы собак // Ветеринарный консультант. – 2003. – № 9-10. – С. 29-30.
Стаття написана у співавторстві з Потоцьким М.К та опублікована у журналі “Ветеринарна медицина України” за 2005 рік (№ 4, С. 27–28)