До хвороб запальної етіології відносять ендокардит, міокардит та епікардит. Ендокардит – запалення внутрішньої оболонки серця. Виникнення ендокардитів частіше всього пов’язане із потраплянням у порожнини серця патогенних мікроорганізмів і їх токсинів, які циркулюють у крові, а також з алергічною реакцією ендокарду на повторний влив цих факторів. За місцем локалізації патологічного процесу ендокардити розрізняють: клапанні, пристінкові, сухожилкові тощо. Розрізняють дві форми ендокардитів: бородавчастий та виразковий.
Бородавчастий ендокардит виникає при алергічних реакціях. Спочатку з’являються тромби з невеликими відкладеннями фібрину сірого кольору по краях клапанів, що легко знімаються. Під ними знаходять виразки. Поступово тромботичні маси збільшуються в розмірах і проростають сполучною тканиною. Виникають утворення у вигляді бородавок сірувато-червоного кольору, що нагадують цвітну капусту.
Виразковий або септичний ендокардит морфологічно характеризується укороченням потовщенням та деформацією уражених клапанів. На їх поверхні знаходять м’які, пухкі, тромботичні маси, які порівняно легко відділяються. Після їх відділення на поверхні клапанів залишаються виразки.
Міокардит – запалення серцевого м’язу. Виникає як ускладнення різних інфекційних хвороб (ящур, бешиха, пастерельоз), при отруєннях, алергічних реакціях або внаслідок незаразних захворювань (недостатність селену в раціоні). За морфологічними ознакам розрізняють альтеративний та інтерстиціальний міокардит.
Альтеративний міокардит (паренхіматозний) проявляється зернистою або жировою дистрофією м’язових пучків. Морфологічно спостерігають тьмяний серцевий м’яз, нерівномірно забарвлений, сірувато-червоного кольору, в’ялої консистенції (нагадує варене м’ясо).
Інтерстиціальний міокардит характеризується клітинною інфільтрацією. Залежно від переважання ексудативних або проліферативних процесів інтерстиціальний міокардит може бути серозним, гнійним та проліферативним.
При серозному міокардиті виявляються невеликі дифузні або вогнищеві скупчення нейтрофілів, лімфоцитів і гістіоцитів.
Гнійний міокардит спостерігають при наявності в організмі септичного вогнища. Макроскопічно в серцевому м’язі виявляють абсцеси різних розмірів. Гістологічно в інтерстиції міокарду виявляють дифузну чи вогнищеву інфільтрацію лейкоцитами, гістіоцитамиі плазматичними клітинами, а також розростання грануляційної тканини з утворенням рубців.
Проліферативний міокардит характеризується переважанням проліферації клітинних елементів та спостерігається у вигляді осередкового (кардіосклероз) або дифузного розростання сполучної тканини (міофіброз).
Епікардит – запалення зовнішньої оболонки серця. Проходить з утворенням фібрину, при цьому поверхня епікарду темнішає, стає непрозорою, відмічають вогнища крововиливів та утворення гранульом. Епікардит частіше супроводжується перикардитом.
