Ентерит у собак: опис захворювання та його причини

Ентерит – висококонтагіозне і гостропротікаюче вірусне захворювання, що є відносно частою причиною гострого інфекційного ураження шлунково-кишкового тракту у молодих тварин, а також супроводжується гострим геморагічним ентеритом, міокардитом, лейкопенією та швидким зневодненням організму, що часто призводить до смертельного результату.

Як собака може заразитись на ентерит

• через безпосередній контакт з хворою або перехворілою собакою навіть через тривалий час після хвороби
• утримання в одному приміщенні здорових та хворих тварин разом
• через предмети догляду, якщо ці предмети були зараженої тварини
• контакт тварини з зараженими предметами(лоток, миска, килимок, грунт і тд), де тварина залишила свої виділення(слина, ккал, сеча)

Як ентерит у собак проявляється

Першими ознаками що ваша собака захворів на ентерит може бути відсутність апетиту, в’ялість, швидка втомлюваність, сильна блювота з домішками слизу та жовчі, часто та багато п’є воду, важке сечовипускання у багатьох випадках, висока температура це перші ознаки що вже можуть вас насторожити і варто звернутись до ветеринарного лікаря.

Симптоми ентериту у собак

Основними симптомами ентериту у собак є:

• загальна слабкість улюбленця
• діарея
• часта блювота(можливі домішки крові)
• запах виділень смердючий
• відсутність апетиту
• підвищена температура тіла
• бліді слизові оболонки з синюшним відтінком
• стрімка втрата ваги
• виражене газоутворення, здуття, бурчання в животі більш характерні для бактеріального ентериту;
• собака не дозволяє доторкнутися до живота, болісно реагує на дотики, намагається лягти на холодну поверхню, щоб полегшити біль;

У випадку, коли у собаки серцевий ентерит, до вищевказаних ознак додаються: 

• пришвидшений пульс;
• постійно холодні лапи;
• слизові дуже бліді, з синюшним відтінком.

При кишковому ентериті:

• бурчання живота;
• апетит зберігається, але швидше за все до певного моменту;
• загальна слабкість тіла;
• температура, як правило, не змінюється, а якщо підвищена, то не дуже;
• під час дотику до живота тварина відчуває біль.

Породи собак які найчастіше хворіють на ентерит

В незалежності від породи може захворіти будь-яка тварина, особливо 2-2,5 місячні цуценята, і якщо вони не мають своєчасної вакцинації.

Проте існує певна статистика, де найбільш схильні до захворювання собаки дрібних порід: йоркширський тер’єр, чихуахуа, мальтійські болонки, а так само і більші породи: ротвейлери, добермани, американські пітбультер’єри, спанієлі, німецькі вівчарки, лабрадори.

Значно збільшує ризик зараження – несвоєчасна вакцинація дорослих собак і цуценят або її відсутність.

Негативну роль у розвитку прогресуванні інфекції відіграють погане годування і догляд за собакою, стреси, операції, глистова інвазія, різні шлунково-кишкові розлади.

Яким чином збудник потрапляє до організму собак?

Джерелом зараження є хворі собаки, перехворілі-вірусоносії, гризуни, комахи, а також людина. Також вірус може передаватися через предмети догляду та підстилку.

Для виникнення парвовірозу собак важливе значення мають сприяючі фактори:

• погані умови догляду, утримання і годівлі;
• стресові ситуації;
• операції; глистяна інвазія;
• схильність до шлунково-кишкових розладів.

Резервуаром інфекції вважаються великі зграї безпритульних і, відповідно, невакцинованих собак. У природних умовах зараження відбувається фекально-оральним способом через інфіковані ентеритом корми та воду, а також контактним – під час обнюхування і облизування безпосередньо хворих тварин або інфікованих ними об’єктів зовнішнього середовища. Виділення вірусу в калі починається через 3–5 днів при пероральній інфекції і триває приблизно 12 днів, рідко – 25 днів.

Тривалість інкубаційного періоду у собак

Для людей захворювання не становить ніякої небезпеки.

Лікування ентериту у собак

Специфічного лікування парвовірусного ентериту немає. Терапевтичні заходи, головним чином, направлені на попередження зневоднення організму, боротьбу з вторинною мікрофлорою, відновлення нормальної функції кишківника та серцево-судинної системи.

Також, в перші дні після прояву клінічних симптомів, можливо використовувати полівалентні сироватки проти парвовірусного ентериту. За відсутності специфічного лікування, обов’язковими стають превентивні заходи, тобто вакцинація.

Проте при перших підозрах інфікування парвовірусним ентеритом, тварину треба тільки поїти, при цьому краще використовувати слабкий розчин «Регідрону». Крім того, собаці потрібно зробити клізму, додавши полісорб у 100-500 мл. теплої води (залежно від розміру собаки), це допоможе зняти больовий синдром. 

Треба якомога швидше відвезти улюбленця до ветеринарної клініки, де ветеринарний лікар розпише схему лікування, яка часто включає спеціальні сироватки та глобуліни, антибіотики, фоспреніл, гамавіт і протиблювотні препарати. 

В період одужання тварині можуть бути призначеними лікарські препарати для відновлення мікрофлори й нормальної роботи кишківника, а також спеціальна дієта і вітамінно-мінеральні підгодівлі.

Які наслідки у майбутньому можуть виникнути у собаки після хвороби?

• у дорослих собак будь-які ускладнення проявляються рідко 
• цуценята після перенесеної хвороби можуть відставати в рості 
• може розвинутися глухота
• в інфікованих вагітних самок може статися аборт або народитися мертві цуценята чи цуценята з аномаліями
•  у хворих псів часто розвивається аспермія (відсутність сперми).

Які ліки призначаються для лікування ентериту?

У кожного ветеринарного лікаря є своя схема лікування, проте у всіх вона направлена на швидке одужання собака, а ось деякі ліки, які можна застосовувати.

• Регідратація. Для регідратації використовують нормосол, теплі сольові розчини (розчин Рінгера, трисоль, фізіологічний розчин хлориду натрія)
•  Використання протиблювотних засобів і препаратів, які впливають на моторику кишечника. В якості протиблювотного засобу і для регуляції моторики шлунково-кишкового тракту призначають церукал, який вводять внутрімязево в дозі 1–2 мл. Призначення протиблювотних засобів особливо важливо, коли підтримання водного і електролітного балансу утруднений тривалою блювотою.
•  Стимуляція захисних сил організму. З цією метою рекомендують застосовувати інтерферон в дозі 1,5–2 мл 2 рази в день протягом 3 днів; Т-активін по 1–2 мл 3-и дні. Рекомендовано застосування полівалентної сироватки проти чуми, гепатиту, парвовірусного ентериту м’ясоїдних, внутрім’язево або підшкірно в дозі 5–10 мл з інтервалом 12–24 години.

Які вітаміни та мінерали необхідні для попередження ускладнень?

Не існує вітамінів чи будь-яких інших мінералів для стовідсоткового захисту від хвороби, проте дані види препаратів добре застосовувати для зміцнення імунітету собаки.

Як правильно годувати собаку під час хвороби

Під час ентериту рекомендована голодна дієта. Обов’язковою умовою ефективного лікування є голодна дієта впродовж 2–3 діб. Через 24 години після припинення блювоти доцільно давати воду. На 3-ю добу, за відсутності блювоти, дають рисові відвари, дрібнорублене пісне м’ясо, рублене яйце невеликими порціями.

Чи можна самостійно лікувати собаку вдома

Ми рекомендуємо з таким захворюванням звертатись до ветеринарної клініки, адже там вам забезпечують повністю догляд і постійний нагляд за собакою, в разі якогось погіршення тварині швидко нададуть медичну допомогу і врятують від загибелі.

Дане захворювання є дуже небезпечним та з високим летальним ризиком.

Які народні засоби допоможуть у лікуванні ентериту у собак?

Як доповнення до основного лікування, за рекомендацією ветеринара, можна застосовувати фітотерапію або гомеопатію. Для цього готуються відвари з ромашки, календули та звіробою, при цьому відвари чергуються з полісорбом.

Профілактика ентериту у собак

Єдиним ефективним захистом є проведення профілактичних заходів – вакцинація дорослих собак і цуценят.

В Україні застосовуються вакцини різних виробників:

• Мультікан -2,4,6,8,
• Біокан DHPPI,
• Еурікан DHPPL-LR,
• Нобівак DHPPI,
• Вангард 5 / L,
• Дюрамун Макс 5-CvK / 4L.

Як запобігти зараженню собак ентеритом

• не вигулювати цуценят до вакцинації.
• своєчасно проводити дегельмінтизацію;
• захищати вихованця від контактів з бродячими тваринами;
• не дозволяти пити з калюж, природних водойм, підбирати їжу на вулиці;
• годувати якісною, свіжою, приготовленою спеціально для собак їжею, а краще – промисловими кормами класу преміум і вище;
• давати добавки для зміцнення імунітету (якщо їх не містить корм);
• після прогулянки мити лапи собаки, власне взуття, тримати в чистоті лежанку (підстилку) та приміщення в цілому;
• регулярно проходити профілактичні огляди у ветеринарній клініці, при перших тривожних ознаках звертатися до фахівця.

Пам’ятайте, що вірус парвовірусного ентериту дуже стійкий у зовнішньому середовищі.

У випадку смерті улюбленця подбайте про повну дезінфекцію території, де він мешкав.

А коли в родині з’явиться новий вихованець, потурбуйтеся про схему вакцинацій.