Пухлини яєчників трапляються більше у собак, ніж у кішок. Частота пухлинних уражень яєчників серед усіх випадків новоутворень у собак складає приблизно 1-3%. Частіше розвивається гранульозоклітинна пухлина, аденома, цистаденокарцинома та дисгермінома [3]. Сучасна міжнародна гістологічна класифікація пухлин яєчників основана на джерелі специфічних типів пухлинних клітин та виділяє три основні групи новоутворень: епітеліальні пухлини, пухлини строми статевого тяжу та герміногенні пухлини [2].
Метою досліджень було дослідити частоту виявлення доброякісних епітеліальних пухлин яєчників дрібних тварин, зокрема їх гістологічних типів.
Матеріали і методи досліджень. Було досліджено 92 зразки новоутворень дрібних тварин, що отримані у клініках ветеринарної медицини міста Києва. Пухлини фіксували 10% водним розчином формаліну, подальшу обробку патологічного матеріалу, а також фарбування зрізів гематоксиліном Караці та еозином проводили за загальноприйнятими схемами. Гістологічні типи новоутворень визначали за Міжнародною гістологічною класифікацією пухлин яєчників ВООЗ [1].
Результати досліджень та їх аналіз. 46% досліджених новоутворень локалізувались на молочних залозах, 34% – шкірі і м’яких тканинах, 9% – яєчниках, 4% – сім’яниках, інші новоутворення зустрічались у поодиноких випадках та локалізувались у порожнині рота, кишечнику, селезінці, на оці. Таким чином, новоутворення яєчників займали третє місце за частотою поширення серед дрібних тварин. Більшість проаналізованих епітеліальних новоутворень яєчників (64%) відносились до доброякісних.
Діагностовано цистаденому та пухлину Бреннера. Також спостерігали проліферативну цистаденому, що є проміжною пухлиною між доброякісними та злоякісними варіантами.
Цистаденома (кістома) характеризувалась наявністю декілька порожнин, що були заповнені жовтою рідиною або чисельними м’якими або щільними папіломами. Спостерігали два гістологічних типа: грубососочкову та папілярну цистаденому. Грубососочкова цистаденома мала розвинуту сполучнотканинну основу, яка знаходилась у стані набряку та гіалінозу (Рис. 1). Папілярна цистаденома, на відміну від грубососочкової мала незначну основу, яка містили багато клітин (Рис. 2). Обидві цистаденоми мали однорядний епітелій та велику кількість кровоносних судин.
Рис. 1. Грубососочкова цистаденома. Фарбування гематоксиліном та еозином. Х 100
Рис. 2. Папілярна цистаденома. Фарбування гематоксиліном та еозином. Х 100
Пухлина Бреннера спостерігалась лише у одного собаки. Це фіброепітеліальне утворення знайшли випадково під час операції з приводу видалення матки. Новоутворення розміром 2 мм у діаметрі локалізувалося на стінці великої кісти, мало правильну форму, однорідну щільну консистенцію та білий колір
Мікроскопічна картина новоутворень характеризувалась вираженою стромою, в якій знаходили різні за формою та розміром гнізда епітеліальних пухлин. Епітеліальні клітини великі округлі із світлою слабоеозинофільною цитоплазмою. Ядра великі з повздовжньою борозною, за формою схожі на кофейні зерна. У епітеліальних гніздах спостерігали порожнини, що вкриті кубічним або ущільненим епітелієм. Порожнини заповнені набряклими злущеними епітеліальними клітинами (рис. 3). Сполучнотканинний компонент пухлини представлен веретеноподібними клітинами та колагеновими волокнами. Спостерігали вогнищевий гіаліноз навколо епітеліальних гнізд. Така гістологічна картина є характерною для доброякісного варіанту пухлини Бреннера. Проліферації у порожнинах не спостерігали, не знаходили і ознак злоякісності епітеліального компоненту пухлини.
Рис. 3. Пухлина Бреннера. Фарбування гематоксиліном та еозином. Х 100
Висновки. Новоутворення яєчників займають третє місце за частотою поширення серед дрібних тварин. 64% новоутворень яєчників відносились до доброякісних епітеліальних пухлин. Діагностовано цистаденому та пухлину Бреннера.
Література.
- International histological classification of tumors of domestic animals // Bull. Word health organization, Geneve. – 1974. – 50, N 1-2. – P. 111-133.
- MacLachlan N. J., Kennedy P. C. Tumors of the Genital Systems // Tumor in domestic animals / Ed. D. Meuten. – Iowa State Press, 2002, ed. 4. – P. 547-574
- Юшкевич Т.В. Фунготерапия в профилактике и реабилитации онкологических заболеваний собак и кошек // Фунготерапия. Опыт и практика. Материалы семинаров 2009-2010. СПб., 2010. – С.8-12.
Стаття опублікована у Науковому віснику ЛНУВМБТ імені С.З.Гжицького за 2012 рік (Т.14, № 3, Ч.1 С. 313 – 316)