Порушення мінерального обміну може супроводжуватись утворенням в порожнинах органів та протоків твердих конкрементів (каменів), що складаються з органічної речовини білкового походження та різних солей, які випадають із секретів та екскретів. Формування каменів відбувається навколо кристалізаційних центрів шляхом нашарування органічних речовин з наступною інкрустацією їх солями. Кристалізаційними центрами можуть бути органічні речовини, що належать організму (відмерлий епітелій, лейкоцити) або сторонні тіла (паразити, шерсть корм). До утворення каменів призводять загальні та місцеві чинники. До загальних чинників відносять порушення обміну речовин (жирів, нуклеопротеїдів, вітамінів, вуглеводів, мінеральних речовин). До місцевих чинників відносять патологію тих органів, де утворюються камені (порушення секреції та екскреції, застій секретів і екскретів, запалення слизових оболонок органів, в яких утворюються камені та сторонні тіла і частинки в порожнинах органів і вивідних протоках залоз). Кількість, величина, форма, будова, склад, колір, консистенція каменів різноманітні та залежать від локалізації, складу та механізму їх утворення. У тварин камені виявляють у шлунково-кишковому тракті, органах сечовидільної системи, жовчному міхурі й жовчних протоках.
У шлунково-кишковому тракті розрізняють справжні та несправжні камені, фітобезоари (зі сплетіння рослинних волокон), пілобезоари (із волосся), конглобати (з калових мас), плюмоконкременти (з пір’я).
Камені сечової системи складаються з різних солей. Залежно від їх хімічного складу розрізняють уратні, фосфатні, оксалатні, вапняні, змішані. Утворюються вони в нирковій мисці та сечовому міхурі. Знаходять майже у всіх тварин, частіше у великої рогатої худоби, коней, хутрових звірів. У птиці утворення каменів в нирках пов’язують із сечокислим діатезом, що виникає при порушенні обміну нуклеопротеїдів. Будова, форма, величина, колір сечових каменів залежить від їх хімічного складу та локалізації.
Жовчні камені виявляють у жовчному міхурі й жовчних протоках. Складаються вони з органічної основи, солей кальцію і жовчних пігментів. Залежно від складу розрізняють вапняні, пігментні, змішані, а у людини холестеринові.
Камені самовільно не розсмоктуються. Вони можуть спричиняти запалення стінок проток, затримку секретів та екскретів, що призводить до функціональних порушень органу. Більшість каменів можуть не викликати клінічних ознак та виявлятися лише на розтині.