Стаз – припинення кровообігу в капілярах та інших судинах без утворення кров’яних згустків. Відбувається сповільнення течії крові, судини розширюються, заповнюються еритроцитами, кров згущується, настає внутрікапілярна агрегація еритроцитів. Виникнення стазу зумовлюється втратою судинами їх тонусу внаслідок паралічу вазомоторних нервів. Це спостерігають при дії на тканини високих і низьких температур, хімічних речовин, висихання. Стази виникають при інфекційних захворюваннях, отруєннях, при патології серцево-судинної системи.
Макроскопічно стаз схожий з гострою венозною гіперемією. Мікроскопічно спостерігають розширені капіляри та дрібні вени, які переповнені еритроцитами, що склеїлись в однорідну масу. Зустрічають лейкоцитарні стази, при яких морфологічними елементами є лейкоцити. При достатній серцевій діяльності та кров’яного тиску стаз є зворотним. При тривалому стазі процес стає незворотним та призводить до некрозу тканини.