Microsvit

Життя у мікроскопі …

Туберкульоз (Tuberculosis)

квітня 25, 2013

Туберкульоз (Tuberculosis) – хронічне інфекційне захворювання тварин, птиці і людини, яке характеризується специфічним запаленням з утворенням вузликів (туберкулів). Збудник – Mycobacterium. Відомо 5 патогенних видів збудника, яким властива обумовлена патогенність до певного виду тварин, тому різні види тварин неоднаково сприйнятливі до того чи іншого виду мікобактерій (M.bovis – сприятливі ВРХ; M. avium – сприятливі птахи; M.tuberculosis – сприятлива людина тощо), але тварини і людина можуть заражатись будь-яким видом збудника.

Збудник потрапляє в організм через слизові оболонки ШКТ або верхній дихальних шляхів. На місці проникнення в тканини туберкульозна паличка викликає розвиток первинного туберкульозного ураження у вигляді вогнища ексудативного запалення.

Туберкульоз

У легенях розвивається ексудативна пневмонія з фібринозним випотом і наступним некрозом. При тривалому процесі утворюються гранульоми – туберкули. Макроскопічно туберкули мають вигляд сірувато-білих вузликів різного розміру. Центральну частину займає казеозний некроз з вапном, а по периферії – грануляційна тканина.

Туберкульоз

Мікроскопічно навколо некрозу знаходять епітеліоїдні клітини, макрофаги, гігантські клітини, лімфоцити та фібробласти, що утворюють капсулу. При фарбуванні за методом Циль-Нильсена у гігантських клітинах виявляють мікобактерії туберкульозу.

У кишках первинні вогнища трапляються рідше та мають вигляд виразок, що утворилися на місці туберкульозного вузла, який некротизувався. З первинного вогнища мікобактерії з течією лімфи переносяться у регіональні лімфатичні вузли (лімфаденіт, лімфангіт). Найчастіше уражаються бронхіальні, середостінні, брижові й заглоткові. Під дією токсинів бактерій та продуктів розпаду тканин навколо туберкульозних вогнищ розвивається запальний набряк (серозне запалення).

Туберкульоз Туберкульоз

При туберкульозі часто відмічають неповний первинний комплекс, коли спостерігають ураження лімфатичних вузлів без виражених змін в воротах інфекції. Перебіг туберкульозу може завершуватись загоюванням первинних осередків. При загострені процесу може настати генералізація (розповсюдження мікобактерій по всьому організму).

Туберкульоз

У тварин, які перехворіли туберкульозом (туберкульозні вогнища загоюються, тварини клінічно здорові) при певних умовах (ослаблення резистентності) активізуються мікобактерії, які збереглися у вогнищах, та розвивається вторинний туберкульоз. Особливістю вторинного туберкульозу є хронічний перебіг та локалізація ураження в якомусь одному органі.

Патоморфологічні зміни при туберкульозі залежать від стадії розвитку хвороби. Первинний туберкульоз характеризується нодулярними вогнищами з казеозним некрозом в легенях, казеозним лімфаденітом бронхіальних лімфовузлів (у ВРХ) або міліарними вузликами з казеозним некрозом у мигдаликах чи пейерових бляшках клубової кишки, в підщелепових, заглоткових і брижових лімфовузлах (у свиней). При первинному генералізованому туберкульозі знаходять численні міліарні або нодулярні вузлики з казеозним некрозом в легенях, печінці, селезінці, а також казеозне запалення лімфовузлів, розташованих в ділянках уражених органів. Вторинний туберкульоз характеризується ацинозними, нодозними та лобулярними вогнищами з казеозним некрозом в легенях; лобарною казеозною пневмонією; вузликовим лімфаденітом бронхіальних та середостінних лімфовузлів; міліарними та нодулярними вузликами з казеозним некрозом в печінці, селезінці, молочній залозі.

Ваша електронна адреса не буде опублікованна. Обов’язкові поля позначені *

*