Пристосування (адаптація) – здатність організму адаптуватися до умов зовнішнього середовища, що змінилися. Адаптація охоплює всі процеси життєдіяльності організму. Пристосування характерне і здоровому і хворому організму. Морфологічно адаптація проявляється у вигляді атрофії, гіпертрофії, гіперплазії, організації, метаплазії, дисплазії.
Компенсація – це сукупність реакцій організму на пошкодження, які спрямовані на відновлення порушених функцій в організмі шляхом підсилення діяльності неушкоджених систем, органів або їх складових елементів. Компенсація є окремим проявом пристосування. Компенсаторні процеси нормалізують морфофункціональні порушення, забезпечують відновлення клітин, тканин і органів.
Розрізняють три фази компенсаторної реакції: фаза становлення, фаза закріплення та фаза декомпенсації. Фаза становлення характеризується використанням всіх резервних можливостей організмом для забезпечення внутрішнього гомеостазу у відповідь на дію патогенного чинника. Фаза закріплення характеризується перебудовою структури органа, обміну речовин у ньому в зв’язку із забезпеченням його функцій в умовах підвищеного навантаження. Фаза декомпенсації настає в тому випадку, коли вичерпуються компенсаторні можливості органа або системи, внаслідок чого настає їх недостатність.