Патологоанатомічний діагноз – складений у певному порядку перелік усіх виявлених при розтині трупу тварини патологічних змін і процесів. Він являє собою визначення за допомогою спеціальних патологоанатомічних термінів. На підставі патологоанатомічного діагнозу, анамнестичних, клінічних і епізоотологічних даних і результатів лабораторних досліджень складають паталогоанатомічний висновок (хвороба).
Патологоанатомічні діагнози при туберульозі ВРХ.
- Туберкули з казеозним некрозом в легенях;
- Лобарна казеозна пневмонія;
- Вогнищеве запалення бронхіальних і середостінних лімфовузлів;
- Міліарні і нодулярні вузлики з казеозним некрозом в печінці, селезінці, молочній залозі;
- Вогнищевий плеврит («перлинна хвороба»);
- Виснаження і загальна анемія.
Диференціюють від лейкозу, пухлин та актиномікозу.
При лейкозі знаходять пухлино подібні та/або салоподібні розростання в лімфатичних вузлах, селезінці, печінці, нирках, стінці сичуга та осердя. Крім того, будуть різні результати гістологічного дослідження. При туберкульозі в центрі туберкула спостерігають казеозний некроз, а навколо капсули відмічають зону із лімфоїдних, епітеліоїдних і гігантських клітин. При лейкозі характерно вогнищева та дифузна інфільтрація уражених органів пухлинними клітинами та лімфоцитами. Для диференціації додатково проводять серологічне і гематологічне дослідження.
При пухлинах знаходять розростання пухлинної тканини в органі. Якщо пухлина має ділянки некрозу, то основний диференціальний діагноз ставлять за результатами гістологічних досліджень.
При актиномікозі буде характерна локалізація вузлів (актиномікоми), а саме, в язиці, нижній губі, мигдаликах, кістках нижньої щелепи, шкірі голови, під щелепових і заглоткових лімфовузлах. Також спостерігають гнійне розплавлення актиноміком. Диференціальний діагноз ставлять на підставі гістологічного дослідження. В центрі актиноміком знаходиться друза променистого гриба та ознаки гнійного запалення.