Патологоанатомічний діагноз – складений у певному порядку перелік усіх виявлених при розтині трупу тварини патологічних змін і процесів. Він являє собою визначення за допомогою спеціальних патологоанатомічних термінів. На підставі патологоанатомічного діагнозу, анамнестичних, клінічних і епізоотологічних даних і результатів лабораторних досліджень складають паталогоанатомічний висновок (хвороба).
Патологоанатомічні діагнози при туберкульозі свиней.
- Туберкули з казеозний некрозом у мигдаликах або в пейєрових бляшках голодної кишки;
- Міліарні і нодулярні вузлики з казеозний некрозом у підщелепових, заглоткових або брижових лімфовузлах;
- Множинні міліарні і нодулярніт вузлики та окремі велики вузли з казеозний некрозом у легенях, селезінці, печінці, плеврі, лімфовузлах і інших органах.
Диференціюють від мікобактеріозів і лейкозу.
При мікобактеріозах патоморфологічні зміни у свиней подібні із характерними змінами при туберкульозі. Диференціальний діагноз ставлять на підставі гістологічного і бактеріологічного дослідження.
При лейкозі відмічають системну гіперплазію лімфовузлів, гіперплазію селезінки та/або салоподібні розростання в ній, розростання пухлинної тканини в печінці і нирках. Основний диференціальний діагноз ставлять за результатами гістологічних досліджень. При туберкульозі в центрі туберкула спостерігають казеозний некроз, а навколо капсули відмічають зону із лімфоїдних, епітеліоїдних і гігантських клітин. При лейкозі характерна інфільтрація лімфоцитами.