Патологоанатомічний діагноз – складений у певному порядку перелік усіх виявлених при розтині трупу тварини патологічних змін і процесів. Він являє собою визначення за допомогою спеціальних патологоанатомічних термінів. На підставі патологоанатомічного діагнозу, анамнестичних, клінічних і епізоотологічних даних і результатів лабораторних досліджень складають паталогоанатомічний висновок (хвороба).
Патологоанатомічні діагнози при псевдотуберкульозі великої рогатої худоби:
- Міліарні і нодулярні інкапсульовані вузлики в брижових, бронхіальних та середостінних лімфовузлах;
- Нодулярні і нодозні гнійно-некротичні ділянки в легенях, печінці, селезінці;
- Пієлонефрит.
Патологоанатомічні діагнози при кишковому ієрсиніозі великої рогатої худоби:
- Серозно-гнійний кон’юнктивіт, серозний отит;
- Геморагічний діатез і дерматит;
- Серозно-катаральний мастит;
- Катарально-геморагічний ентероколіт;
- Нодулярні і нодозні гнійно-некротичні ділянки в легенях, печінці, селезінці;
- Зерниста і жирова дистрофія печінки, селезінки, нирок;
- Пієлонефрит;
- Катарально-геморагічний ендометрит;
- Серозний лімфаденіт;
- Серозний артрит.
Діагноз ставлять на основі на основі клініко-епізоотологічних, патоморфологічних даних та результатів бактеріологічного дослідження.
Диференціюють від туберкульозу, актиномікозу, лейкозу.
При туберкульозі туберкули не мають гнійного розплавлення та відсутні ознаки гнійного зпалення в паренхіматозних органах. Остаточний діагноз ставлять на основі бактеріологічного дослідження.
При актиномікозі відмічають специфічну локалізацію гранульом (ділянка під щелепового простору, язика тощо). При гістологічних дослідженнях в гнійному ексудаті знаходять друзи променевого гриба.
При лейкозі відбувається розростання тканини, що макроскопічно нагадує жир (салоподібна тканина), розростання не мають капсули. При гістологічному дослідженні знаходять інфільтрацію зміненими лімфоцитами.
