Microsvit

Життя у мікроскопі …

Гнійне запалення

вересня 11, 2013

Гнійним запаленням називають таке запалення, яке характеризується утворенням гнійного ексудату. Гній являє собою густу масу жовто-зеленого кольору з характерним запахом. Гнійний ексудат складається з двох частин — гнійних тілець і гнійної сироватки. Гнійні тільця — це формені елементи (нейтрофіли, макрофаги, лімфоцити та клітинні елементи тканини в стані некрозу). Гнійна сироватка складається із плазми крові і рідкої частини тканин, які піддались розпаду. Залежно від співвідношення у гнійному ексудаті гнійних тілець і гнійної сироватки розрізняють доброякісний гній і злоякісний гній. Доброякісний гній — густий з переважанням гнійних тілець. Такий вид свідчить про високу реактивність організму. Злоякісний гній за зовнішнім виглядом нагадує водянисту рідину, в якій міститься незначна кількість лейкоцитів. Злоякісний гній вказує на зниження реактивних сил організму. Залежно від локалізації гною розрізняють такі форми гнійно-запального процесу: абсцес, емпієма, флегмона.

Абсцес – обмежене скупчення гнійного ексудату в різних органах і тканинах. Особливістю абсцесу є наявність піогенної мембрани внутрішньої стінки утвореної замкнутої порожнини, яка вистелена грануляційною тканиною. Піогенна оболонка відмежовує гнійно-некротичний процес від оточуючих тканин і продукує ексудат. Абсцес перебігає гостро і хронічно. При хронічному перебігу абсцес має піогенну оболонку, побудовану з двох шарів: внутрішній — це грануляційна тканина і зовнішній, утворений зрілою сполучною тканиною. Абсцеси мають округлу форму. При пальпації поверхнево розташованих абсцесів відчувається напруження тканин. Розрізняють абсцеси: гарячий, холодний, напливний і метастатичний.

Гарячий абсцес має ознаки гострого запалення поверхневих тканин і характеризується швидким формуванням порожнини й здатністю до самовільного прориву.

Холодним абсцесом називають такий, який характеризується повільним розвитком та нечітко вираженими ознаками запалення.

Напливний абсцес утворюється при розплавленні навколишніх тканин гноєм і потраплянням його в нижчележачі тканини.

 Метастатичні абсцеси утворюються в паренхіматозних органах, лімфатичних вузлах, кістковому мозку, як наслідок поширення бактерій із первинного вогнища лімфогенним чи гематогенним шляхом. Абсцес може завершитись самовільним випорожненням і виходом гною на поверхню тіла або в порожнини. Може абсцес піддатись інкапсулюванню. Тоді гній згущується, навколо абсцесу утворюється товста рубцева капсула.

Емболічний гнійний  нефрит Емболічний гнійний  нефрит

Емболічний гнійний нефрит: нирка збільшена в розмірах, набрякла, повнокровна, в’ялої консистенції, з поверхні і на розрізі з множинними дрібними і зливними округлими осередками жовтувато-сірого кольору – абсцесами. Ці вогнища оточені геморагічними вінчиками червоного кольору.

Емболічний гнійний  нефрит

Емболічний гнійний нефрит: в просвіті дрібних судин бактеріальні емболи (базофільні при забарвленні гематоксиліном). Навколо деяких з них нейтрофільні лейкоцити инфильтрируют і руйнують стінки судин. Місцями нейтрофільні лейкоцити формують великі вогнищеві інфільтрати

Емпієма — скупчення гнійного ексудату в природних порожнинах тіла. Іноді замість терміну «емпієма» використовують термін, який складається із префіксу піо- і назви ураженого органа (порожнини), наприклад піометра, піоторакс. Емпієма порожнистих органів виникає при порушенні відтоку гною. Морфологічно спостерігають скупчення гнійного ексудату, покриви їх набряклі, тьмяні, гіперемійовані, відмічають плямисто-смугасті крововиливи.

Флегмона — дифузне гнійне запалення з поширенням гнійного ексудату між тканинними елементами Залежно від локалізації розрізняють флегмону підшкірну, підслизову, міжм’язову, флегмону стегна, шиї, вінчика та інших анатомічних ділянок. Флегмону волокнисто-жирової клітковини називають целюлітом. За консистенцією розрізняють тверду і м’яку флегмони.

М’яка флегмона має дифузний вигляд, тобто не має чітких меж, консистенція тіснувата. З поверхні розрізу стікає помутніла гнійна рідина. Тверда флегмона характеризується наявністю в зоні запалення некрозу. Вона також не має чітких меж з оточуючими її тканинами, змертвілі тканини поступово відділяються, консистенція більш щільна. Мікроскопічно виявляють скупчення гнійного ексудату поміж роз’єднаними тканинними елементами, кровоносні судини розширені і переповнені кров’ю, некроз клітин, м’язові волокна в стані ценкерівського некрозу, сполучнотканинні волокна також в стані розпаду, кров’яні пігменти.

Флегмонозний апендицит

Флегмонозний апендицит: червоподібний відросток збільшений в розмірах, його серозна оболонка тьмяна, повнокровна, з дрібнокрапковими крововиливами, білими ниткоподібними і плівчастими фібринозними накладаннями. Стінка відростка потовщена, дифузно просякнута гноєм.

Ваша електронна адреса не буде опублікованна. Обов’язкові поля позначені *

*