Microsvit

Життя у мікроскопі …

Бешиха

грудня 17, 2013

Бешиха – інфекційне захворювання свиней бактеріальної етіології, що характеризується септицемією, дерматитом, ендокардитом і артритами. Хворіють свині, кури, індики, качки, ягнята і людина.

Патогенез. Збудник проникає в організм через травний тракт і ушкоджену шкіру, відповідно спричиняючи розлади шлунково-кишкового тракту та різні пошкодження шкіри. Бактерії осідають у шкірі, мигдаликах і лімфоїдній тканині травного тракту, де розмножуючись, виділяє продукти життєдіяльності, які в свою чергу сприяють підвищенню проникності судин і сенсибілізації організму. Надалі збудник з течією лімфи проникає у лімфатичні вузли, потрапляє у кров і заноситься у різні тканини та органи. Така генералізація інфекції викликає порушення обміну речовин, що призводить до різних дистрофічних змін та, як наслідок, до розвитку застійних явищ, набряків, утворенню тромбів.

Патолого-анатомічні зміни. Відмічають три клініко-анатомічні форми: септична, кропив’янка та ускладнена Хвороба може перебігати блискавично, гостро, підгостро та хронічно. При блискавичному перебігу на розтині знаходять застійну гіперемію в органах, набряк легень та поодинокі крововиливи на серозних покривах. Характерних змін на шкірі не виявляють, тому на цій стадії хворобу називають «біла бешиха».

Бешихова еритма

Гострий перебіг характеризується септицемією та характерними змінами шкіри. Виявляють плями різної величини та форми червоного або синюшного кольору. При натисканні почервоніння зникає. Селезінка збільшена, в’яла, вишневого кольору, пульпа легко зіскрібається. Лімфатичні вузли у стані серозного запалення. Вони збільшені, соковиті, червоно-фіолетові. Паренхіматозні органи у стані зернистої дистрофії та застійної гіперемії. Нирки збільшені в об’ємі, в’ялі, у кірковому шарі помітні темно-червоні крапки. Відмічають гломерулонефрит. У шлунку та кишечнику гостре катаральне запалення. Слизова оболонка шлунку та тонкого кишечника набрякла, яскраво-червона, з крапковими крововиливами, вкрита густим тягучим слизом, який важко змивається. У легенях застійна гіперемія, що супроводжується гострим набряком. Гострий перебіг хвороби відповідає септичній формі.

При підгосторому перебігу хвороби на шкірі виявляють ділянки ромбоподібної, квадратної форми, що виступають на 3 – 4 мм над шкірою. Спочатку плями бліді, але з часом вони стають схожими на міхурці, червоніють, зливаються, заповнюються серозною рідиною та розриваються. На місці міхурців утворюються коричневі або бурі кірочки. На цій стадії хворобу ще називають «кропив’янкою».

Хронічний перебіг характеризується розвитком виразкового або бородавчастого ендокардиту, артритів і некрозів шкіри. Ендокардит сприяє розвитку хронічної застійної гіперемії легень, печінки, гідротораксу й асциту. Шматочки тромбів у серці можуть відриватися та потрапляти у кровоносне русло, що призводить до виникненню анемічних інфарктів в нирках, селезінці та рідше інших органах. Артрити перебігають за типом серозно-фібринозного запалення, суглобова капсула піддається фібринозному потовщенню, що призводить до деформації та нерухомості суглобів. На шкірі знаходять щільні бурі ступи, розвивається суха гангрена. Після відторгнення струпів на шкірі залишаються великі рубці.

Диференціальна діагностика. Бешиху свиней диференціюють від чуми, пастерельозу, лістеріозу, сибірки, сонячного та теплового удару. При хронічному перебігу необхідно виключити хронічний перебіг чуми, поліартрит, стрептококову інфекцію, рахіт та остеомаляцію.

Чума свиней відрізняється високою контагіозністю та значною летальністю. Вона уражає свиней всіх вікових груп та виникає в будь-який період року. Клініка чуми розвивається повільніше. Збільшення температури не супроводжується відмовою від корму та на 3 – 5 добу хвороба супроводжується вторинною інфекцією, що призводить до проносів та пневмоній різного характеру. На розтині виявляють багаточисельні крововиливи у лімфатичних вузлах, на серозних і слизових оболонках та в паренхіматозних органах.

Пастерельоз відрізняється симптомами крупозної пневмонії при підгострому та гострому перебігу. Також враховують епізоотичні данні і результати бактеріологічних досліджень.

Лістеріоз реєструють у формі обмежених спалахів серед поросят-сисунів та тих, що щойно відлучили від свиноматки. Хвороба перебігає гостро з явищами лихоманки, відмови від корму, слабкості або у формі менінгоенцефаліта. У свиноматок інфекція може проявлятися абортами або народженням мертвих поросят. Основним у диференціальній діагностиці є результати бактеріологічних досліджень.

Сибірка у свиней спостерігається значно рідше порівняно з бешихою та проявляється симптомами важкої ангіни, що супроводжується запальним набряком міжщелепового простору у верхній частині шиї. Остаточний діагноз ставлять після бактеріологічних досліджень.

Сонячний та тепловий удари диференціюють від бешихи свиней враховуючи умови, що сприяють появі цих факторів, а також клінічних симптомів: різка слабкість, підвищення температури тіла до 42 – 430С, судоми, смерть хворих протягом перших годин клінічного прояву сонячного або теплового удару.

Ваша електронна адреса не буде опублікованна. Обов’язкові поля позначені *

*