Анемія – зменшення кількості крові або кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну в ній. Залежно від причини виникнення розрізняють: постгеморагічну (розвивається внаслідок крововтрати), гемолітичну (розвивається при підвищеному руйнуванні еритроцитів), дефіцитну (розвивається при порушенні кровотворення), аліментарну (пов’язана з голодуванням), гіпохромну (пов’язана з недостатністю заліза).
Зменшення кровонаповнення тканини чи органа або частини тіла внаслідок недостатнього припливу крові при нормальному відтоку називають ішемією. Залежно від умов і причин виникнення розрізняють ангіоспастичну, обтураційну, компресійну та дисциркуляторну.
Ангіоспастична ішемія виникає внаслідок спазму артерій під впливом дії різних подразників (холод, біль, судинозвужуючі лікарські препарати, сильне збудження).
Обтураційна ішемія виникає при закриті просвіту артерії тромбом, емболом або при звуженні просвіту в результаті запалення інтими, атеросклерозу чи розростання сполучної тканини.
Компресійна ішемія є наслідком здавлювання судин ззовні, наприклад, пухлиною, при накладанні джгута, при перев’язуванні судин тощо. Дисциркуляторна ішемія розвивається в результаті перерозподілу крові. Наприклад, внаслідок швидкого випускання газів з рубця при тимпанії у жуйних до органів черевної порожнини спрямовується велика маса крові і виникає ішемія головного мозку. Ішемія призводить до гіпоксії, яка зумовлює дистрофічні й некротичні зміни.