Microsvit

Життя у мікроскопі …

Порівняльний аналіз деяких характеристик злоякісних пухлин та дисплазії молочних залоз собак

лютого 15, 2013

Найбільшу питому вагу у структурі загальної онкопатології собак мають пухлини молочних залоз (МЗ). Вони, за узагальненими даними, складають до 48% від усіх пухлин тварин [1-4] та до 80% пухлин репродуктивної сфери самок [5]. При цьому злоякісні неоплазії МЗ беззаперечно займають перше місце – до 70% від усіх злоякісних пухлин, що зустрічаються у собак [1, 3, 6, 7]. Вважають, що чинники ризику виникнення пухлин МЗ собак, зокрема злоякісних, назагал подібні до таких у людини [8]. У жінок наявність атипової гіперплазії клітин МЗ є другим (після генетичного фактору) за значенням чинником ризику, наявність якого у декілька разів підвищує частоту раку МЗ у порівнянні із популяційним рівнем [9]. У собак дисплазія досить часто визначається у тканині, яка оточує пухлину МЗ [10]. Проте, незважаючи на це, дослідження ролі таких порушень у подальшій малігнізації вкрай недостатні і деякі автори вважають, що значення цього фактору або невідоме, або несуттєве [8].

Ще у ранніх роботах був встановлений зворотній зв’язок між кількістю пологів та виникненням новоутворень МЗ собак [11]. Роботи з цього питання поодинокі, проте дослідники все ж схиляються до думки, що злоякісні пухлини МЗ собак виявляються частіше у тварин, які не народжували зовсім або народжували 1-2 рази [12]. Є думка , що відсутність пологів упродовж 5-6 років підряд також може впливати на частоту виникнення злоякісних пухлин [13]. Крім того, виникнення пухлин МЗ у самок собак можуть провокувати дисфункціональні стани репродуктивної системи, що найбільш виразно по відношенню до доброякісних новоутворень [3, 11, 14]. Певне значення тут відводять лактації при постдіестральному синдромі [15]. В той же час інші дослідники зазначають, що постдієстральний синдром не є фактором ризику розвитку новоутворень МЗ [16], а значення лактації за псевдовагітності у цьому процесі вельми дискусійне [10]. Відмічають також, що у тварин, які мали значну кількість пологів за життя, але у яких з ряду причин умертвляли щенят відразу ж після народження, ризик виникнення пухлин МЗ також підвищений, що пов’язують із глибоким нефізіологічним гальмуванням функції МЗ [11]. Слід принаймі відмітити, що більшість цих висновків не мають під собою маштабних наукових досліджень із визначенням значення конкретних гормональних факторів і механізмів та апріорі переносяться із даних та висновків, які були отримані для людини.

Метою роботи є порівняльний аналіз деяких анамнестичних, клінічних та патоморфологічних характеристик злоякісних пухлин та дисплазії молочної залози собак.

Матеріали та методи. Проведений аналіз 50 випадків новоутворень МЗ собак, серед яких після проведення патоморфологічних досліджень діагносто-вано 37 злоякісних пухлин та 13 випадків фіброзно-кістозної хвороби (дисп-лазія) МЗ. Фіксували вік тварини на момент звернення у ветеринарну клініку, вік виявлення перших ознак новоутворення, кількість родів за життя та час ос-танніх, характер вигодовування, наявність епізодів псевдовагітності та лактації за неї, кількість і локалізацію уражених залоз, макрохарактеристики новоутво-рень. Об’єм останніх розраховували за розмірами у трьох вимірах, наявність капсули у новоутвореннях ранжирували у балах (відсутня – 0, часткова – 1, пов-на – 2). За цим же принципом оцінювали також інтенсивність порушень меха-нізмів лактації (відсутність псевдовагітності і лактації за неї– 0, наявність епізодів псевдовагітності без лактації – 1, із лактацією – 2, штучне гальмування лактації після родів – 1). Отримані дані оброблені статистично із використанням критерію t Стьюдента.

Результати досліджень. Як видно з даних таблиці собаки із дисплазією МЗ потрапляли на огляд до лікаря у більш ранньому віці, ніж тварини зі злоякісними пухлинами. Частково це пов’язано із більш раннім початком захворювання (в середньому у 7 років), ніж у разі виникнення злоякісних пухлин (9 років). В той же час період між виявленням новоутворення та зверненням до клініки в останньому випадку виявився значно коротшим, що може свідчити про більш швидке у часі збільшення розмірів новоутворень у разі їх злоякісності, ніж за умов прогресування фіброзно-кістозної хвороби МЗ. Підтвердженням цього є суттєва різниця в об’ємі неоплазм – злоякісних пухлин та дисплазій.

Відомо, що вагітність сприяє дозріванню (диференціюванню) епітелію молочних залоз, що розглядають як важливу превентивну подію по відношенню до виникнення гормонально-залежних пухлин цього органу. Так, у щурів до меншого ризику розвитку новоутворень призводить зменшення кількості рецепторів естрогенів та епідермального фактору росту у МЗ тварин, що народжували, у порівнянні із тими, які не мали вагітності та пологів [17]. При з’ясуванні питання про можливе значення кількості пологів у виникненні різних новоутво-рень МЗ виявлено, що собаки із дисплазією народжували у 2 рази менше, ніж ті, у яких діагностовані злоякісни пухлини (таблиця). Період між останніми пологами та появою ознак захворювання для обох груп тварин виявився однаковим – біля 5 років. Не виявлено також вірогідної різниці у частоті епізодів, що пов’язані із порушеннями механізмів лактації у собак зі злоякісними пухлинами та у собак за умов фіброзно-кістозної хвороби МЗ. В той же час звертає на себе увагу той факт, що у собак із дисплазією МЗ клітини останньої підлягали меншому навантаженню, пов’язаного із гормональною перебудовою (кількість епізодів нормальної лактації після пологів та патологічної за псевдовагітності або штучне гальмування лактації), ніж залози собак, у яких були діагностовані злоякісні пухлини (таблиця).

Групи тварин зі злоякісними пухлинами МЗ та дисплазією не відрізнялися між собою за такими характеристиками як частота зустрічаємості новоутворень із повною, частковою капсулою або її відсутністю, а також за середньою кількістю уражених МЗ (на 1 тварину) та їх локалізацією (таблиця). Дані про неоднакову частоту уражень різних пакетів МЗ цілком співпадають із тими, що є у літературі [11, 18]: 65% пухлин локалізувалося у 2-х задніх, 26% – у середньому та 8% у двох передніх пакетах.

Серед 37 злоякісних пухлин МЗ собак 13 були сполучені із атиповою дольковою чи протоковою гіперплазією. Ми дослідили можливу різницю між вивченими показниками у групах собак зі злоякісними пухлинами МЗ та собак зі злоякісними пухлинами, які діагностувалися разом із дисплазією. Проведений аналіз не виявив суттєвих відміностей між двома групами за винятком того, що об’єм злоякісних пухлин без ознак гіперплазії оточуючої тканини був більшим, ніж тих, що діагностувалися разом із атиповою гіперплазією (749,9±329,5 та 197,8±88,9 відповідно). Деякі автори вважають, що проліферативні, диспластичні ураження можна вважати ранньою стадією канцерогенезу [19]. Проте, слід погодитися з іншими [8], що значення цих факторів у патогенезі злоякісних пухлин МЗ собак залишається достоменно невідомим.

Висновки. Перші ознаки дисплазії МЗ у собак виявлялися раніше, ніж за умов виникнення злоякісних пухлин МЗ, подальший ріст яких, у свою чергу, був значно швидшим. Собаки із дисплазією мали у 2 рази меншу кількість пологів та дещо меншу кількість епізодів порушень лактації, ніж ті, у яких діагностовані злоякісни пухлини. Об’єм злоякісних пухлин без ознак гіперплазії оточуючої тканини був більшим тих, що діагностувалися разом із атиповою дольковою чи протоковою гіперплазією.

 Список литературы

  1. Орлова Л.В., Терехов П.Ф. Статистические данные опухолевых заболе-ваний у собак в Москве // Вопросы онкологии. – 1969. – № 4. – С. 91-95.
  2. Голубева В.А., Пономарьков В.И. Рак молочных желез собак // Ветерина-рия. – 1988. – № 2. – С. 61-63.
  3. Космачева Е.П. Пролиферативные заболевания молочной железы собак // Ветеринарный консультант. – 2003. – № 9-10. – С. 29-30.
  4. Junters P., Znidersic L., Pogacnik M. Epidemiology of tumors in a defined population of dogs // 11th Ljudevit Jurak international symposium on comparative pathology. Book of Abstract. – Zagreb: “Kratis”, 2000. – P. 10-11.
  5. Bastianello S. A survey on neoplasia in domestic species over a 40-year period from 1935 to 1974 in the Republic of South Africa/ Vl/ Tumours occurring in dogs // Onderstepoort J. Vet. Res. – 1983. – v. 50. – P. 199-220.
  6. Madewell B., Theilen G. Tumors of the mammary gland // Veterinary cancer medicine. ( Theilen G., Madewell B. eds.). – Philadelphia: Lea and Febiger, 1987. – P. 327-344.
  7. MacEwen E., Withrow S. Tumors of the mammary gland // Small animal clinical oncology (Withrow S., MacEwen B., eds.). – Philadelphia: WB Saunders Company, 1996. – P. 356-372.
  8. Martin de las Mulas J., Reymundo C. Animal models of human breast carcinoma: canine and feline neoplasm // Rev. Oncologia. – 2000. – v 2. – P. 274- 281.
  9. Fitzgibbons P., Henson D., Hutter R. Benign breast changes and the risk of subsequent breast cancer, an update of the 1985 consensus statement // Arch. Pathol. Lab. Med. – 1998. -.v. 122. – P. 1053-1055.
  10. Tumor in domestic animals / Ed. Meuten D. – Iowa State Press, 2002, ed. 4. – P. 575-
  11. Пономарьков В.И., Осипов Н.Е. Анализ спонтанных опухолей молочных желез у собак // Вопросы онкологии. – 1972. – № 10. – С. 67-72.
  12. 12.           Пухлини дрібних свійських тварин: клініка, діагностика, лікування / за ред. Чехуна В.Ф. та Мазуркевича А.Й. – К.: ДІА, 2001. – 164 с.
  13. Бугаев А.М. Опухоли у собак // Мир собак. – 2000. – № 2. – С. 26-27.
  14. Домосканова И.В. Рецидивы и осложнения после удаления опухолей молочных желез у собак // Ветеринар. – 2000. – № 12. – С. 53-54.
  15. Дюльгер  Г.П., Бурова Г.А. Нарушение полового цикла у собак // Ветеринар. – 2000. – № 6. – С. 18-20.
  16. Трапезов Е.В. Применение метода акупунтуры для прерывания ложной беременности у собак // Ветеринар. – 2004. – № 4. – С. 26-31.
  17. Nandi S., Guzman R., Yang J. Hormonal and mammary carcinogenesis in mice, rats, and human; a unifying hypothesis // Proc. Natl. Acad. Sci (USA). – 1995. – v. 92. – P. 3650-3657.
  18. Cotchin E. Mammary neoplasms of bitch // J. Comp. Pathol. Ther. – 1958. – v. 68. – P. 1-22.
  19. Канцерогенез / под редакцией Заридзе Д.Г. – М.: Медицина, 2004. – 574 с

Стаття написана у співавторстві з Потоцьким М.К та опублікована у Міжнародному тематичному науковому збірнику “Ветеринарна медицина” за 2005 рік (№ 5, С. 1132–1136)

Ваша електронна адреса не буде опублікованна. Обов’язкові поля позначені *

*