Microsvit

Життя у мікроскопі …

березня 14, 2013

Перед тим як приступити до вивчення патолого-анатомічної діагностики інфекційного процесу необхідно знати характеристику його збудника. Саме від особливостей факторів патогенності конкретного збудника і буде залежати його дія на організм. Нагадаю, патогенність – це ознака мікроорганізму, яка характеризує його властивість спричиняти інфекційний процес, така ознака закріплена генетично, тому вона не змінюється і є суто специфічною. Факторами патогенності є механізм проникнення збудника в організм та безпосередньо в клітину, механізм його переміщення по тканинам, механізм його захисту від імунних та фагоцитарних реакцій організму, а також особливості дії токсинів, які виділяє збудник.

Щоб систематизувати всі можливі патолого-анатомічні зміни, треба розуміти на якому етапі інфекційного процесу вони виникають. Я завжди своїм студентам пропоную побудувати ланцюг, в якому етапи інфекційного процесу розташовані послідовно та скласти перелік змін, які можливі на тому чи іншому етапі. Загальна схема такого ланцюга виглядає приблизно наступним чином: ворота інфекції – розповсюдження збудника організмом – розмноження збудника у місці його локалізації – виділення токсинів та інших продуктів життєдіяльності – реакція організму. Відповідно будуть спостерігати патолого-анатомічні зміни:

  • У воротах інфекції розвиваються місцеві зміни (при потраплянні збудника через шлунково-кишковий тракт розвиваються гастрити, ентерити, краплинно-крапельним шляхом – бронхіти, пневмонії, контактним шляхом через шкіру – дерматити тощо);
  • Розповсюдження збудника частіше відбувається кровоносним та/або лімфатичним руслом, тому спостерігають різноманітні місцеві розлади крово- та лімфообігу (емболії, крововиливи, інфаркти, тромбози, запалення кровоносних та лімфатичних судин тощо), але збудник може рухатись за допомогою тканинної або набрякової рідини, через нервові стовбури, може взагалі не змінювати своєї локалізації;
  • Розмноження збудника відбувається у певних тканинах та органах, які визначають тропізм мікроорганізму, тому будуть присутні місцеві патологічні зміни у безпосередньому інфекційному вогнищі;
  • Під час розмноження збудника виділяються токсини або токсичну дію проявляють продукти їх життєдіяльності. Відповідно відмічають ознаки інтоксикації. Це розлади кровообігу, дистрофічні процеси, набряки тощо;
  • Треба враховувати і зміни, що виникають внаслідок імунної відповіді організму на дію збудника. Такі зміни можуть бути місцеві (інкапсуляція, реактивне запалення, секвестрація, організація) та загальні (алергічні та/або запально-гіперпластичні реакції).

Притримуючись подібної схеми вивчення патолого-анатомічних змін та враховуючи знання мікробіології, вірусології та загальних патологічних процесів, можливо систематизувати великий об’єм інформації та не заплутатись серед чисельних інфекційних захворювань, що виносяться на вивчення програмою спеціальної патологічної анатомії.

Приклад – Емфізематозний карбункул (емкар).

Це захворювання відноситься до клостридіозів, які спричиняються анаеробними мікроорганізмами роду клостридій, а саме Clostridium chauvoei. Спори клостридій потрапивши в організм перетворюються у вегетативні форми, розмножуються і продукують екзотоксини, тому клостридіози відносять до токсикоінфекцій. Збудник емфізематозного карбункула у вигляді спор частіше проникає через слизову оболонку травного тракту, тому перші патологічні зміни ми спостерігаємо саме там (гострий катаральний ентерит). Далі через слизову оболонку кишечника збудник потрапляє у кровоносне русло, відповідно будуть відмічати крововиливи на слизовій  оболонці тонкого кишечника. З течією крові збудник потрапляє в м’язи, де перетворюється у вегетативну форму. Це і є його специфічне місце локалізації, виникають характерні саме для цього мікроорганізму зміни – воскоподібний некроз скелетних м’язів. У мязах збудник розмножується та виділяє токсин. Внаслідок інтоксикації спостерігають місцеву дію (серозно-геморагічний набряк в ділянці ушкоджених м’язів) та загальну (зерниста дистрофія печінки, нирок і міокарда). Особливістю Clostridium chauvoei є те, що збудник під час своєї активної життєдіяльності виділяє газ. Тому некроз у скелетних мязах проходить у вигляді газової гангрени та набряк підшкірної клітковини в ділянці ушкоджених м’язів супроводжується емфіземою. Патологічні зміни, що вказують на відповідь організму на інфекційний процес проєвляються у вигляді серозно-геморагічного запалення реґіонарних лімфовузлів, тобто тих, що знаходяться ближче до ушкоджених м`язів та незначним збільшенням селезінки.

Таким чином, патолого-анатомічні зміни при емфізематозному карбункулі виглядають наступним чином:

  1. Воскоподібний некроз і газова гангрена скелетних м’язів.
  2. Серозно-геморагічний набряк і емфізема підшкірної клітковини в ділянці ушкоджених м’язів.
  3. Серозно-геморагічне запалення реґіонарних лімфовузлів.
  4. Крововиливи в епікарді і слизовій оболонці тонкого кишечника.
  5. Незначне збільшення селезінки.
  6. Зерниста дистрофія печінки, нирок і міокарда.
  7. Гострий катаральний ентерит.
  8. Швидке здуття трупа.

емкар

Ваша електронна адреса не буде опублікованна. Обов’язкові поля позначені *

*