Фіброзно-кістозна хвороба молочної залози собак

Вивчення дисплазії молочної залози має особливе значення в онкопатології з огляду на те, що вона є потенційним джерелом розвитку раку [1, 2]. В той же час дані щодо зустрічаємості дисплазій молочної залози собак є дуже обмеженими [3], крім того достоменно не відоме значення дисплазій у виникненні злоякісних пухлин молочних залоз у собак [4]. Дисплазія характеризується великим спектром проліферативних та регресивних змін тканини молочних залоз із ненормальним співвідношенням епітеліального та сполучнотканинного компонентів [2, 5]. Термін “дисплазія молочної залози” не отримав широкого розповсюдження, так як і у патології існує більш вузьке поняття “дисплазія епітелію”. Для опису багаточисельних морфологічних змін кістозного, фіброзного, проліферативного характера використовують такі синоніми, як фіброзно-кістозна хвороба, кістозна мастопатія, хвороба Реклю, хвороба Шиммельбуша, мазоплазія, мастодинія, аденоз, хроничний кістозний мастит, кістозна хвороба, кістозна десквамативна гіперплазія, фіброаденоматоз. Деякі синоніми, наприклад хвороба Реклю, хвороба Шиммельбуша, хроничний кістозний мастит, мають лише історичне значення [6]. Частіше у літературі застосовують термін “фіброзно-кістозна хвороба”, при цьому розрізняють проліферативну та непроліферативну її форми. За непроліферативної форми ділянки фіброзної тканини зустрічаються разом із кістозними порожнинами. При проліферативній формі фіброзно-кістозної хвороби виділяють епітеліальний, міоепітеліальний та фіброепітеліальний типи проліферації. Перший тип проявляється у декількох різновидах: мазоплазії, долькової гіперплазії та протокової гіперплазії. У разі коли превалює міоепітеліальний тип проліферації, формується склерозуючий (фіброзуючий) аденоз та проліферативні центри Semb`a. Типовими варіантами фіброепітеліальної проліферації є цистопапілломи та фіброаденоми, які частіше знаходяться разом з іншими компонентами фіброзно-кістозної хвороби [5].

Метою нашої роботи було дослідити частоту зустрічаємості дисплазії (фіброзно-кістозної хвороби) молочної залози собак, зокрема її гістологічних різновидів.

Матеріал і методи. Проаналізовано 52 зразків новоутворень молочної залози собак, що були отримані при хірургічному втручанні (тотальне видалення новоутворення) в Оболонській та Печерській державних лікарнях ветеринарної медицини міста Києва. Перед оперативним втручанням збирали анамнез та проводили клінічний огляд тварини. Пухлини після їх видалення фіксували 10%-м водним розчином формаліну. Подальшу обробку патологічного матеріалу виконували за загальноприйнятими патолого-гістологічними методами. Гістологічні типи визначали за Міжнародною гістологічною класифікацією пухлин молочної залози ВОЗ [5].

Результати досліджень. Серед 52 зразків новоутворень молочної залози, що були досліджені, у 12 (23%) були знайдені ознаки власне фіброзно-кістозної хвороби, а ще у 20 (38,5%) – дисплазія супроводжувала різні типи пухлин (у 16 випадках – злоякісні пухлини). Таким чином, майже 62% новоутворень мали ознаки дисплазії. Вік тварин, у яких діагностували фіброзно-кістозну хворобу, коливався від 5 до 12 років, за життя вони мали не більше одних пологів (7 випадків, 58%) або ні разу не народжували. В основному уражалися молочні залози 3-5 пар з деякою перевагою правих залоз (60%). Розміри уражень коливалися від 1х1 см до 6-10 см (у середньому 4х5,5 см).

Слід зазначити, що у цьому досліджені спостерігали виключно проліферативну форму фіброзно-кістозної хвороби, у переважної більшості випадків це була епітеліальна проліферація. Зустрічалися мазоплазія, протокова гіперплазія, аденоз та атипова долькова гіперплазія. В одному випадку було знайдено міоепітеліальну проліферацію, яка була представлена фіброзуючим аденозом. Фіброепітеліальна проліферація, яку у літературі розглядають як фіброаденоми та цистопапілломи [6], нами була виділена в окремі доброякісні змішані сполучнотканинні та епітеліальні пухлини.

При мазоплазії дольки збільшені у розмірі та мають правильну форму. Внутрішньодолькові протоки утворені двошаровим епітелієм: перший – дрібними, другий – пухірцеподібними темними клітинами. Частина внутрішньодолькових протоків утворена лише дрібними темними клітинами, вони частіше були заповнені клітинними елементам. Такі протоки знаходили у випадках, коли мазоплазія супроводжувалася дольковою гіперплазією. Серед клітинних проліфератів зустрічали суміш клітинних елементів та крапель жиру. Інші внутрішньодолькові протоки були утворені великими світлими активними клітинами, більшість цих протоків заповнена рожевим секретом. Відмічена наявність гігантських дольок, внутрішньодолькові протоки яких були розширеними та утворювали невелики кісти. Окремо мазоплазія зустрічалась рідко (лише у 2-х випадках); частіше вона сполучалася із протоковою та дольковою гіперплазією (3 випадки), аденомою молочної залози (1 випадок), фіброаденомою (3 випадка); разом з іншими різновидами епітеліальної проліферації мазоплазія також супроводжувала злоякісні епітеліальні пухлини (11 випадків).

Протокова гіперплазія характеризувалася збільшенням кількості протоків та їх розмірів. Протоки мали овальну, круглу, рідше витягнуту форму, включали у себе солідні та сосочкові проліферати. У солідних проліфератах клітини мали світлу цитоплазму та чітке темне ядро, а сосочкові структури – фіброваскулярну ніжку; до центру сосочки перетиналися та утворювали дирчасті структури. Кісти, які утворюються за рахунок дилятації протоків, так як і протоки, мали солідні та сосочкові проліферати. Власне протокова гіперплазія зустрічалася лише у двох випадках, разом із іншими різновидами епітеліальної проліферації – у 8 випадках, із фіброаденомою – у 1 випадку, зі злоякісними епітеліальними пухлинами – у 11 випадках.

Для аденозу було характерне щільне розташування у межах дольки дрібних протоків (альвеол), які збільшені у кількості. Утворені ці альвеоли двошаровим світлим епітелієм. Ознаки аденозу знаходили у 3 випадках, серед яких в одному випадку у проліфератах домінували міоепітеліальні елементи. Мікроскопічно у межах дольки знаходили ділянки аденозу, поряд із наявністю між альвеолами веретеноподібних елементів (фіброзуючий аденоз).

Атипова долькова гіперплазія проявлялася проліферацією епітелія альвеол. Альвеоли були заповнені дрібними темними та більш великими світлими клітинами, які ніби-то нашаровуються одні на інші. У цих зразках знаходили розширені протоки, які разом із заповненими клітинними елементами альвеолами утворювали деревоподібну структуру. Долькова гіперплазія не зустрічалась сама, її знаходили разом із іншими різновидами епітеліальної проліферації (13 випадків), із аденомою молочної залози (1 випадок), фіброаденомою (1 випадок) або злоякісними епітеліальними пухлинами (4 випадка).

Висновки. Аналіз результатів проведенних досліджень свідчить про значну поширеність проліферативної форми фіброзно-кістозної хвороби молочної залози собак. Широкий спектр проліферативних змін тканини та факт частого сполучення епітеліальної проліферації одночасно із доброякісними і злоякісними пухлинами свідчать, що проліферативні диспластичні зміни є фоном, який може сприяти виникненню пухлин молочної залози, у т.ч. і злоякісних.

Література

  1. Канцерогенез / под редакцией Заридзе Д.Г. – М.: Медицина, 2004. – 574 с.
  2.  Ethier S., Adams L., Ullrich R. Morphological and histological characteristics of mammary dysplasias occurring in cell dissociation-derived murine mammary outgrowths // Cancer Res. – 1984. – v. 44. – P. 4517-4522.
  3. Космачева Е.П. Пролиферативные заболевания молочной железы собак // Ветеринарный консультант. – 2003. – № 9-10. – С. 29-30.
  4. Martin de las Mulas J., Reymundo C. Animal models of human breast carcinoma: canine and feline neoplasm // Rev. Oncologia. – 2000. – v 2. – P. 274- 281.
  5.  Гистологическая классификация опухолей молочной железы: Пер. с анг. – 2-е изд. – М.: Медицина, 1984. – 30 с.
  6.  Патоморфологическая диагностика опухолей человека: Руководство в 2 томах. Т.2 / Под ред. Н.А. Краевского, А.В. Смольянникова, Д.С. Саркисова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1993. – С. 162-197.

Стаття написана у співавторстві з Потоцьким М.К. та опублікована у Науковому віснику Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького за 2004 рік (Т6, № 3, Ч2, С. 79–85)

Оцініть статтю
Microsvit.info
Додати коментар